DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності

Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності


22 декабря 2011. Разместил: Ansin
altВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ РІШЕННЯ
 
від 24 лютого 2010 року
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Григор'євої Л. І., суддів: Бапюка М. І., Борсукової В. М., Косенка В. И., Луспеника Д. Д., розглянувши справу за позовом ОСОБА_6 до Дніпровської транспортної прокуратури, прокуратури м. Києва та Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, встановила:
 
У лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 жовтня 2001 року відносно нього помічником Дніпровського транспортного прокурора м. Києва порушена кримінальна справа по обвинуваченню за ч. 2 ст. 276 КК України, накладено арешт на його майно, 30 жовтня 2001 року обрано міру запобіжного заходу —- підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
 
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 2 липня 2003 року він засуджений до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КПК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки. Свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнавав протягом всього часу ведення досудового слідства та розгляду справи у суді. Після неодноразового повернення кримінальної справи для проведення додаткового слідства та тривалих судових розглядів, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року вирок Подільського районного суду м. Києва від 2 липня 2003 року скасовано та кримінальна справа за його обвинуваченням за ч. 1 ст. 276 КК України втретє направлена на додаткове розслідування. Проведеним у подальшому досудовим слідством не була доведена його вина та 6 листопада 2007 року постановою старшого слідчого лінійного відділу у річковому порту «Київ» ГУ МВС України у м. Києві кримінальна справа закрита на підставі п. 2 ст. 8 та п 1 ст. 213 КПК України.
 
Унаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності і обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд він був позбавлений можливості працювати за фахом, змушений здобувати іншу спеціальність щоб заробляти гроші на життя та утримувати свою дружину, яка є інвалідом І групи та знаходиться на його утриманні.
 
Він зазнав суттєвих моральних страждань, тривалий час був позбавлений права на вільний вибір місця роботи, був безробітним, не мав можливості вільно користуватися належним йому майном, зокрема автомобілем, на який накладено арешт. Факт притягнення його в якості обвинуваченого був доведений до відома громадськості та негативно вплинув на його стосунки з оточуючими, він весь час вимушений доводити свою невинуватість. Значно погіршився стан його здоров'я.
 
Вважає, що такими діями відповідачів йому завдана матеріальна шкода у розмірі 6930 грн. та моральна шкода на суму 500 тис. грн., яку просить стягнути на свою користь.
 
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково — постановлено відшкодувати на його користь 300 тис. грн. моральної шкоди. Зобов'язано Державне казначейство України відшкодувати моральну шкоду за рахунок коштів державного бюджету. В іншій частині позову відмовлено.
 
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 4 червня 2009 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 300 тис. грн. до 200 тис. грн. У решті рішення суду залишено без змін.
 
У касаційних скаргах заступника прокурора м. Києва та Державного казначейства України ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення про відмову у позові.
 
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
 
Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що позивач з 25 жовтня 2001 року по 6 листопада 2007 року незаконно перебував під слідством та судом у зв'язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, тому йому завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави.
 
Змінюючи рішення суду першої інстанції щодо стягнення на користь ОСОБА_6 моральної шкоди до 200 тис. грн., суд апеляційної інстанції виходив із того, що цієї суми достатньо для погашення шкоди.
 
Проте з цим також погодитися не можна.
 
Відповідно до ст. 13 Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (зі змінами) (далі — Закон) розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
 
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
 
У постанові Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (абз. 2 п. 9) роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
 
Ураховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань позивача, характер немайнових витрат, ступінь зниження престижу та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості сума стягнутої на користь позивача моральної шкоди підлягає зменшенню до 70 тис. грн.
 
За таких обставин рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди підлягає зміні із ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 70 тис. грн. У решті судові рішення залишити без змін.
 
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів вирішила:
 
Касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та Державного казначейства України задовольнити частково.
 
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 4 червня 2009 року у частині стягнення на користь ОСОБА_6 моральної шкоди змінити та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення на користь ОСОБА_6 70 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
 
У решті судові рішення залишити без змін.
 
Рішення оскарженню не підлягає.

Вернуться назад