DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Про вимоги до складу суду при винесенні ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду

Про вимоги до складу суду при винесенні ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду


3 февраля 2012. Разместил: Ansin
altВиходячи зі змісту частини 2 статті 46, частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, лише розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одноосібно суддею апеляційної інстанції, а тому склад суду при винесенні ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду має визначатись відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
 
Проте оскаржена ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду в порушення частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України винесена суддею одноосібно, і це порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для її скасування
 
Виший господарський суд України, розглянувши 11 травня 2011 року касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «П» на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року в справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «П» до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради — про стягнення 404 447, 99 грн. за скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «П» на бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, встановив таке.
 
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «П» (ДТГО «П») на бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.
 
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року ДТГО «П» відмовлено у відновлені строку на подання апеляційної скарги, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
 
Не погоджуючись з ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року, ДТГО «П» подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду як гаку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, скасувати, справу направити на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
 
ДТГО «П» у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статті 22, 53, 91 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.
 
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28 квітня 2011 року касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 11 травня 2011 року.
 
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
 
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року ДТГО «П» відмовлено у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2010 року, а апеляційну скаргу залізниці залишено без розгляду.
 
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не доведено наявності поважних причин, які перешкоджали б йому своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, а тому передбачених законом підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги немає.
 
Відповідно до частини 2 статті 93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що приймається ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини 4 статті 91 цього Кодексу.
 
Згідно з частиною І статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
 
Як зазначено в роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 року № 04-5/366 •Про деякі питання практики застосування розділу XIІ Господарського процесуального кодексу України», відповідно до статті 53 ГПК України, відмовлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. До кола поважних причин треба відносити, зокрема, отримання заявнником рішення місцевого господарського суду після закінчення зазначеного процесуального строку.
 
При цьому колегія суддів вважає, що, підмовляючи у підновленні пропущеного строку на поданим апеляційної скарги та залишаючи її без розгляду, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не дав належної оцінки доводам апелянта щодо дати фактичного отримання оскарженого рішення суду.
 
Згідно з частиною 2 статті 46 ГПК України, перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.
 
Відповідно до частини 2 статті 93 ГПК України, розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини 4 статті 91 цього Кодексу.
 
Отже, виходячи зі змісту частини 2 статті 46, частини 2 статті 93 ГПК України, лише розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одноосібно суддею апеляційної інстанції, а тому склад суду при винесенні ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду має визначатись відповідно до частини 2 статті 46 ГПК України.
 
Проте оскаржена ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду в порушення частини 2 статті 46 ГПК України винесена суддею одноосібно, і це порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для її скасування (пункт 1 частини 2 статті III10 ГПК України).
 
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року підлягає скасуванню, а справа — передачі до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
 
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями III5, III7, ІІІ9— III11, ІІІ13 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:
 
касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «П» задовольнити;
 
ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року скасувати, а справу передати по суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
 
(Постанова Вищого господарського суду України від 11 травня 2011 року. Справа № 15/1570. Головуючий — Черкащенко М. М. Судді — Кривда Д. С., Студенець В. Г.)

Вернуться назад