DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р. (Витяг)

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р. (Витяг)


2 апреля 2012. Разместил: Ansin
altЗа змістом ст. ст. 7-1, 11-1 КПК закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, зокрема, із закінченням строків давності, можливо лише за згодою особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
 
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р.
 
(Витяг)
 
Постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08. 12. 2008 р. В. — обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК, Т. — обвинувачену за ч. 2 ст. 125 КК та Г. — обвинувачену за ч. 1 ст. 125 КК — звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження у справі закрито.
 
Як зазначено у постанові суду, кримінальна справа щодо В. та Т. була порушена Уляновським районним судом Кіровоградської області 22. 04. 2005 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Приводом до порушення кримінальної справи стала скарга Г., подана в порядку, передбаченому ст. 27 КПК, в якій вона зазначала, що 19. 04. 2004 р. близько 1-ої год. В. та Т. на ґрунті неприязних відносин навмисно заподіяли їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
 
30. 05. 2005 р. цим же судом було порушено кримінальну справу щодо Г. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. Приводом до порушення кримінальної справи стала скарга Т., подана в порядку ст. 27 КПК, в якій вона зазначала, що 19. 04. 2004 р. близько 1-ої год. Г. на грунті неприязних відносин навмисно заподіяла їй легкі тілесні ушкодження.
 
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17. 03. 2009 р. зазначену постанову залишено без змін.
 
У касаційній скарзі Г. порушує питання про скасування постановлених по даній справі судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що суд, приймаючи рішення про закриття кримінальної справи як щодо неї, так і щодо В. та Т. на підставі ст. 49 КК, допустив істотні порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального законів, оскільки вона не давала згоди на закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності. Стверджує, що ніяких протиправних дій щодо В. та Т. не вчиняла, а є потерпілою від їх дій.
 
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення — скасуванню лише в частині звільнення Г. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
 
За змістом ст. ст. 7-1, 11-1 КПК закрити кримінальну справу з нереабілітуючих підстав, зокрема, у зв'язку із закінченням строків давності, можливо лише за згодою особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
 
Цих вимог закону суд при розгляді справи не дотримав та прийняв рішення про звільнення Г. від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК у зв'язку із закінченням строків давності, незважаючи на те, що вона проти цього заперечувала та наполягала на своїй невинуватості у вчиненні злочину.
 
За таких обставин рішення суду в частині звільнення Г. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно, як і рішення апеляційного суду, який не звернув уваги на зазначені порушення вимог процесуального закону, підлягають скасуванню, а справа в цій частині — направленню на новий судовий розгляд, за якого суду необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.
 
Що стосується посилань у касаційній скарзі на необґрунтоване закриття справи щодо В. та Т., то вони є безпідставними, оскільки це рішення було прийнято судом із дотриманням вимог ст. 49 КК на підставі їх заяви, у якій вони просили закрити щодо них кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності.
 
Також безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону, є і посилання у касаційній скарзі на те, що кримінальні справи приватного обвинувачення не можуть бути закриті у  зв'язку із закінченням строків давності; що у апеляційній інстанції при розгляді справ цієї категорії обов'язкова участь прокурора.
 
Керуючись ст. ст. 394—396 КПК, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу Г. задовольнила частково.
 
Постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08. 12. 2008 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17. 03. 2009 р. в частині звільнення Г. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК скасувала, а кримінальну справу направила на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

Вернуться назад