DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р. (Витяг)

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р. (Витяг)


3 апреля 2012. Разместил: Ansin
altЗгідно зі ст. 399 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
 
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29. 10. 2009 р.
 
(Витяг)
 
Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23. 10. 2008 р. І. засуджено за ч. З ст. 286 КК до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
 
На підставі ст. 75 КК І. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.
 
І. визнано винним та засуджено за те, що він 08. 05. 2002 р. приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем "ЗАЗ-968 М", рухаючись по вул. Пушкіна в смт. Якимівка Запорізької області у напрямку мосту через залізничне полотно, в районі АЗС № 4 Якимівської нафтобази не обрав безпечної швидкості та заходів безпеки руху, внаслідок чого з'їхав на праве узбіччя, здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого, не впоравшись з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Фольксваген" під керуванням водія Ц.
 
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля "ЗАЗ" — П., С. та К. отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці події.
 
Своїми діями І. порушив вимоги пунктів 12. 1 та 13. 1 Правил дорожнього руху, що перебуває у прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, які настали.
 
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25. 02. 2009 р. цей вирок залишено без зміни.
 
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності винності засудженого І., а також правильність юридичної оцінки його дій, порушує питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своєї позиції посилається на те, що місцевий суд, призначаючи І. покарання із застосуванням ст. 75 КК, не повною мірою врахував усі обставини справи, зокрема, наслідки, які настали — смерть трьох осіб, а також те, що останній вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, у вчиненому не розкаявся. Крім того, прокурор вказує на те, що ухвалюючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд порушив вимоги ст. 399 КПК, оскільки попередній вирок щодо І. був скасований ухвалою Верховного Суду України від 19. 02. 2008 р. саме у зв'язку із м'якістю призначеного йому покарання.
 
Засудженим І. подані письмові заперечення на касаційне подання.
 
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення подання прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання новим злочинам.
 
Згідно з вимогами ст. 399 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
 
Цих вимог суд першої інстанції не виконав.
 
Як убачається з матеріалів справи, попереднім вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 04. 06. 2007 р. І. за вчинення інкримінованого йому злочину було обране покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, та на підставі ст. 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
 
Після перевірки в касаційному порядку цей вирок щодо І. ухвалою Верховного Суду України від 19. 02. 2008 р. було скасовано й направлено справу на новий судовий розгляд через м'якість призначеного покарання. При цьому касаційний суд вказав, що за умови встановлення винності І. у тому ж обсязі, призначене йому покарання із застосуванням ст. ст. 69 та 75 КК слід вважати м'яким.
 
Однак під час нового розгляду справи суд першої інстанції на порушення вимог ст. 399 КПК не виконав вказівок касаційного суду та при повторному розгляді цієї справи за тих же фактичних обставин справи, даних про особу винного, по суті, за відсутності покарання, повторно безпідставно звільнив І. від відбування покарання з випробуванням.
 
Тому, погоджуючись з доводами касаційного подання, з огляду на наведені підстави, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно виконати вказівки суду касаційної інстанції, зазначені в ухвалі від 19. 02. 2008 р., та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
 
При перевірці судового рішення в порядку апеляційного провадження суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усі обставини справи, внаслідок чого дійшов хибного висновку про необхідність залишення вироку без зміни, а тому рішення апеляційного суду також підлягає скасуванню.
 
Керуючись ст. ст. 394—396 КПК, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнила.
 
Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 23. 10. 2008 р. і ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25. 02. 2009 р. щодо І. скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Вернуться назад