DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Ухвала Судової палати в господарських справах від 1 жовтня 2008 року

Ухвала Судової палати в господарських справах від 1 жовтня 2008 року


15 августа 2009. Разместил: admincat
altКолегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого — Патрюка М.В., суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С., Лященко Н.П., Пшонки М.П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Зайчиківської сільської ради Волочиського району до Особи 1, треті особи: Волочиська районна державна адміністрація, Волочиський районний відділ земельних ресурсів, про повернення земельної ділян­ки та стягнення заборгованості за касаційною скар­гою Особи 1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.08.2007 та ухвалу Апеля­ційного суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року,
 
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року прокурор Волочиського району в інтересах держави в особі Зайчиківської сільської ради Волочиського району звернувся до суду з позо­вом, посилаючись на те, що проведеною прокурату­рою Волочиського району перевіркою встановлено, що Особі 1 28.09.99 рішенням сесії Волочиської ра­йонної ради надано земельну ділянку площею 50 га, що розташована в с.Зайчики Волочиського району, для створення та ведення селянського (фермерсько­го) господарства. Проте відповідач таке господарство не створив і земельну ділянку для ведення фермерсь­кого господарства не використовував. У зв'язку із цим просив суд зобов'язати Особу 1 повернути вказану земельну ділянку, стягнути з нього на користь Зайчи­ківської сільської ради заборгованість за користуван­ня земельною ділянкою в розмірі 2632 грн. 45 коп.
Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 28.02.2007 зобов'язано відпо­відача повернути земельну ділянку площею 16,71 га та земельну ділянку площею 33,29 га, яка передана йому в користування на території Зайчиківської сільської ради, і державний акт від 26 березня 2001 року на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господар­ства.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельниць­кої області від 28.02.2007 вимоги про стягнення плати за користування земельною ділянкою залишено без розгляду.
Відповідач, не погоджуючись з ухваленим рішен­ням, звернувся із заявою про перегляд заочного рішен­ня.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельниць­кої області від 4.06.2007 заочне рішення районного суду від 28.02.2007 скасовано.
Рішенням Волочиського районного суду Хмель­ницької області від 17.08.2007, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.11.2007, позов задоволено. Припинено право постій­ного користування Особою 1 земельними ділянками площею 16,71 га та 33,29 га, які передані йому в користування на території Зайчиківської сільської ради згідно з державним актом від 26.03.2001 про право постійного користування цими земельними ділянка­ми.
У касаційній скарзі Особа 1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесу­ального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволен­ню з таких підстав.
У позові прокурором заявлялись вимоги про по­вернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення плати за їх користування, ці вимоги в про­цесі розгляду справи ним не змінювалися й не допов­нювалися, а суд на це уваги не звернув і вийшов за межі позовних вимог, вирішивши питання про припи­нення права постійного користування Особою 1 земельними ділянками.
Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставами для припинення права користування Особою 1 земельними ділянками є їх використання не за цільовим призначенням, несплата ним земельного податку за період з 2003 до 2006 року, та що в порушення вимог ч. 1 ст.9 закону «Про селянсь­ке (фермерське) господарство», чинного на час ви­никнення спірних відносин, Особою 1 не було створе­но фермерського господарства.
З такими висновками погодитися не можна, оскіль­ки п.«ґ» ст. 141 Земельного кодексу, на який поси­лається суд як на підставу припинення права користу­вання Особи 1 земельними ділянками, передбачає використання земельної ділянки не за цільовим при­значенням. Суд ототожнив поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням», останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію — використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення правакористування. Підстав за­стосування п.«б» ст.141 Земельного кодексу суд не навів.
З урахуванням наведеного судові рішення не мож­на визнати законними й обгрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильно­го вирішення справи, відповідно до вимог п.2 ст.338 ЦПК підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.338 ЦПК, колегія суддів Судової па­лати в цивільних справах Верховного Суду
 
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
Рішення Волочиського районного суду Хмельниць­кої області від 17.08.2007 та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20.1 і .2007 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.

Вернуться назад