DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Договір купівлі-продажу земельної ділянки

Договір купівлі-продажу земельної ділянки


22 августа 2009. Разместил: admincat
altМіська рада звернулась до госпо­дарського суду з позовом до ТОВ про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між виконавчим комітетом міської ра­ди та ТОВ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач спірний договір, ук­ладений відповідно до розпорядження Виконкому міської ради про продаж зе­мельної ділянки не відповідає вимогам закону і є недійсним, оскільки відпо­відно до п.34.ч1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земель­них відносин відноситься виключно до компетенції місцевої ради.
Рішенням місцевого господар­ського суду позов задоволено пов­ністю. Визнано недійсним договір ку­півлі-продажу земельної ділянки, ук­ладений між виконавчим комітетом міської ради та ТОВ. Рішення обгрун­товане тим, що договір укладено з по­рушенням вимог п. 34 ч,1 ст.26, п.43ч.1 ст.26, п.16 ч.З ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Постановою апеляційного госпо­дарського суду вказане рішення скасо­вано та відмовлено у позові. Постанова обгрунтована тим, що продаж земель­ної ділянки здійснено Виконавчим комітетом за згодою міської ради і ук­ладений договір купівлі-продажу відповідає вимогам закону. Постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову апеляційного го­сподарського суду від та залишено в силі рішення господарського суду об­ласті.
Верховний Суд України, скасовую­чи постанову Вищого господарського суду України, вказав на те, що госпо­дарськими судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з фондом державного майна України, ТОВ стало власником незавер­шеного будівництва магазина розташо­ваного на спірній земельній ділянці. Міський виконком продав, а ТОВ купи­ло земельну ділянку, виділену під будівництво магазину (далі-Договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 5; ч. З ст. 10; ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, - зокрема і виконавчі органи сільських, селищних і міських рад які діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах визначених цим та іншими законами і є юридичними осо­бами. На вимоги Закону суди увагу не звернули і Виконком міськоїради - сторону у спірному договорі - до участі у справі не залучили.
Рішенням четвертої сесії ХХІІІ скли­кання міської ради була затверджена Програма приватизації майна міської ради на 1998 рік та затверджено Поло­ження про місцевий орган приватизації - виконком міської ради на 1998 рік. По­вноваження виконкому міської ради, як органу приватизації, що були делеговані міською радою в період прийняття спір­них нормативних актів з укладенням до­говорів з 1966 по 1999 року не досліджу­вались, тому висновки судів щодо їх відповідності чи невідповідності вимо­гам законодавства договору купівлі-продажу земельної ділянки є передчас­ними.
Умови Договору сторонами в по­вному обсязі виконані. Вартість зе­мельної ділянки за платіжним доручен­ням, перерахована покупцем до місцевого бюджету.
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) ст. 71 ЦК УРСР вста­новлено в три роки. Щодо позовів про визнання договорів недійсними ст. 83 ЦК УРСР не містить вимог на які позов­на давність не поширюється. Згідно із штампом суду позов заявлено із знач­ним пропуском строку позовної дав­ності без клопотання про його понов­лення. Статтею 75 ЦК УРСР встановле­но, що незалежно від заяви сторони, суд зобов'язаний застосувати позовну давність. Від виконання вимог ст. 75 ЦК УРСР суди ухилися.
За таких обставин всі судові рішен­ня у справі підлягають скасуванню з на­правленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вернуться назад