DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Справи у спорах про захист права власності. Вищий господарський суд України безпідставно скасував законну і обґрунтовану постанову апеляційного господарського суду.

Справи у спорах про захист права власності. Вищий господарський суд України безпідставно скасував законну і обґрунтовану постанову апеляційного господарського суду.


26 сентября 2009. Разместил: andre
altЗАТ-1 звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України, ДАК, треті особи — TOB «Агропромислова група», ЗАТ-2, в якому просило суд зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону, проведеного ДАК з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться на території військового містечка, та зобов'язати Міністерство оборони України укласти з позивачем як переможцем аукціону, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі на умовах, передбачених протоколом аукціону.
 
У обґрунтуванні позову товариство вказало, що є переможцем аукціону, проведеного ДАК з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться на території військового містечка, проте Міністерство оборони України ухиляється від затвердження результатів аукціону, у зв'язку з чим позивач як переможеш» аукціону, позбавлений можливості укласти договір купівлі-продажу майна, що було предметом аукціону. Згодом заявами про уточнення позовних вимог позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону, укласти договір купівлі-продажу об'єкту аукціону, а також визнати недійсним протокол, яким вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся.

  Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без зміни постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

  Постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

  У обґрунтування постанови Вищого господарського суду України покладено висновки про те, що господарські суди встановивши, що на момент звернення позивача з позовом Міністерство оборони України не було власником спірного майна, у порушення вимог ст. 35 ГПК України не надали належної оцінки фактам, встановленим у інших справах та е врахували, що рішенням місцевого господарського суду №2 визнано недійсним повторний аукціон з продажу спірного майна, рішенням місцевого господарського суду № 3 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу військового нерухомого майна, у позові відмовлено та встановлено, що аукціон є таким, що відбувся.

Верховний Суд України, скасовуючи постанову Вищого господарського суду України, вказав на те, що суди обґрунтовано виходили з того, що протокол аукціону не був затверджений Міністерством оборони України і не став підставою для виникнення у ЗАТ-1 прав щодо спірного об'єкта.

  Згідно з п. 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1976 від 22 вересня 2000 року, підставою для укладення договору купівлі-продажу є тільки затверджений згідно з п.18 названого Положення протокол аукціону.

  Постановою Верховного Суду України у справі № 40/222 за позовом ЗАТ-1 до Міністерства оборони України, ДАК, третя особа — TOB скасовано постанову Вищого господарського суду України, постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду, якими було задоволено позов у частині визнання недійсним аукціону, за результатами якого майно було придбане TOB, Верховний Суд України повторно вказав на законність набуття TOB права власності на спірне майно.

  У даній справі господарськими судами встановлено, що ДАК на підставі договору комісії, укладеного з Міністерством оборони України, провела аукціон з продажу нежитлової будівлі, що розташована у військовому містечку, переможцем якого було визнано ЗАТ-1.

  За результатами проведеного аукціону було складено протокол у затверджені якого Міністерством оборони України відмовлено, у зв'язку з чим компанія скасувала результат аукціону. Було проведено повторний аукціон з продажу нежитлової будівлі, переможцем якого було визнано TOB, якому Міністерство оборони України на підставі договору купівлі-продажу майна передало у власність спірну нежитлову будівлю. Одночасно господарськими судами встановлено, що TOB укладено договір купівлі-продажу майна з ЗАТ-2, відповідно до умов якого товариство придбало нежитлову будівлю, що розташовано не території військового містечка. Вказаний договір засвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано у державному реєстрі правочинів.

  Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Отже, господарські суди встановивши, що власником спірної будівлі є ЗАТ-2, дійшли правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України укласти договір купівлі-продажу спірної будівлі.

  Крім того, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо безпідставності посилань позивача на наявність у нього та порушення права у частині вимог зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону, оскільки відповідно до п. 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1976 від 22 вересня 2000 року, підставою для укладання договору купівлі-продажу є протокол аукціону.

  Затвердження протоколу аукціону належить до компетенції власника майна, виставленого на продаж. Без такого затвердження згідно з п. 18 Положення особа не набуває правового статусу переможця аукціону і не набуває права на укладення з нею договору купівлі-продажу. Власник майна не знаходиться у зобов'язальних відносинах щодо затвердження протоколу з учасниками аукціону.

  Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

  Частиною 2 ст. 35 встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті ж самі сторони.

  Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення у справі помилково застосував ст. 35 ГПК України, зазначивши, що суди не надали належної оцінки фактам, встановленим в інших справах за позовом ЗАТ-1 до Міністерства оборони України, ДАК, третя особа - TOB про визнання аукціону дійсним та визнання недійсним повторного (аукціону та у справі за позовом Міністерства оборони України до ДАК, треті особи - TOB, ЗАТ-1 про визнання недійсним результатів аукціону та за позовом TOB до ДАК, 3AT-1 про визнання результатів торгів недійсними, 3AT-2, що є законним власником спірної будівлі, участі не приймало. Крім того, судові рішення у зазначеній справі скасовані Верховним Судом України.

  Внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, ігнорування правових висновків Верховного Суду України щодо суті спору про дане майно в інших справах, Вищий господарський суд України безпідставно скасував законну і обґрунтовану постанову апеляційного господарського суду. Враховуючи викладене, Верховний Суд України вирішив скасувати постанову Вищого господарського суду України, а постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Вернуться назад