DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > По окончании срока давности не карают. В случае закрытия дела требования о компенсации морального ущерба могут быть удовлетворены в порядке гражданского судопроизводства

По окончании срока давности не карают. В случае закрытия дела требования о компенсации морального ущерба могут быть удовлетворены в порядке гражданского судопроизводства


17 ноября 2009. Разместил: andrew
altСУДОВА ПАЛАТА В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ПОСТАНОВА
19 травня 2009 року
 
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Федченка О.С.,суддів: Пекного С.Д. і Таран Т.С.,за участю прокурора Вергізової Л.А.,засудженого — Особи 1, — розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої, Особи 2, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2008 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7.05.2008 щодо Особи 1.
 
Цим вироком Особа 1, Інформація 1, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.125 КК на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. 

На підставі ст.49 КК Особа 1 звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Постановлено стягнути з Особи 1 на користь Особи 2 1500 грн. за надання юридичних послуг та 8000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 7.05.2008 вирок щодо Особи 1 у частині цивільного позову змінений. Постановлено стягнути з Особи 1 на користь потерпілої, Особи 2, на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. У решті — вирок залишено без зміни.

Особу 1 засуджено за те, що він 28.10.2004, близько 17 год. 00 хв., біля будинку за Адресою 1 під час сварки, яка виникла на грунті неприязних стосунків між дружиною, Особою 3, тещею, Особою 4, з одного боку, та потерпілою, Особою 2, — з другого, декілька раз ударив потерпілу рукою та металевим прутом по різних частинах тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я.

У касаційній скарзі потерпіла, Особа 2, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині зменшення розміру матеріальної шкоди, залишивши без зміни в цій частині вирок суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора Вергізову Л.А., яка вважає, що касаційну скаргу потерпілої слід задовольнити, засудженого, Особу 1, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення про зменшення розміру матеріальної шкоди потерпілій урахував те, що Особа 1 є пенсіонером, та матеріальний стан потерпілої.

Такий висновок суду апеляційної інстанції не грунтується на законі та не підтверджується доказами, що є в матеріалах справи. У вступній частині вироку щодо Особи 1 зазначено, що він має вищу освіту, працює менеджером ПП «В.», за віком він не є пенсіонером, даних про те, що він з інших підстав є таким, у матеріалах справи немає. Також у матеріалах справи відсутні дані про те, що суд апеляційної інстанції досліджував докази щодо матеріального стану потерпілої, і це могло вплинути на його висновки щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди.

Колегія суддів уважає обгрунтованими доводи касаційної скарги потерпілої про те, що суд апеляційної інстанції не мотивував належним чином рішення про зменшення розміру моральної шкоди та послався на обставини, які суперечать доказам, що є в матеріалах справи.

Крім того, за змістом ст.328 КПК цивільний позов суд вирішує при постановленні обвинувального вироку. Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.89 №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», в разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства. 

Проте суд, дійшовши висновку про необхідність закриття кримінальної справи щодо Особи 1, розглянув і задовольнив цивільний позов потерпілої, Особи 2, чим порушив зазначені вимоги кримінально-процесуального закону, а тому вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду в частині цивільного позову підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Суд також порушив вимоги ст.71, ч.2 ст.111 КПК, якими встановлено порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Ці норми закону передбачають, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 Кримінального кодексу, звільняє особу від кримінальної відповідальності й закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності. 

Усупереч цим вимогам закону місцевий суд постановив щодо Особи 1 обвинувальний вирок та призначив йому покарання за ч.2 ст.125 КК, а не звільнив його від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.4001 КПК касаційний суд, установивши обставини, передбачені стст.6, 7, 71, 72, 8, 9, 10, 111 цього кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу. 

За таких обставин колегія суддів уважає за необхідне в порядку ст.395 КПК скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо Особи 1 у частині засудження за ч.2 ст.125 КК та закрити провадження у справі у зв’язку із закінченням строків давності.

Керуючись стст.394—396, 400-1 КПК, колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу потерпілої, Особи 5, задовольнити частково.

На підставі ст.395 КПК вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2008 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7.05.2008 щодо Особи 1 в частині засудження його за ч.2 ст.125 КК скасувати і провадження у справі закрити. 

Ці ж судові рішення в частині вирішення цивільного позову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства.

Вернуться назад