DataLife Engine 9.2 > Показательное дело > Справи зі спорів, що виникають із договорів страхування

Справи зі спорів, що виникають із договорів страхування


3 декабря 2009. Разместил: andrew
alt  До страховика (позивача), який виплатив власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування за умовами укладеного з потерпілим договору добровільного майнового страхування, на підставі статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке потерпіла особа мала до страхової компанії (відповідача) як особи, відповідальної за завдані збитки, згідно з умовами договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного страховою компанією (відповідачем) з власником наземного транспортного засобу, який є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
 
ПОСТАНОВА Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25 листопада 2008 року

  Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на постанову Вищого господарського суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 11/406-07 за позовом відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4 526, 80 грн,

ВСТАНОВИЛА:

  У листопаді 2007 року відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (далі — ВАТ "СК "Країна") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі — AT "УПСК") про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 526, 80 грн.

  Позивач зазначав, що 2 вересня 2006 року на 16-му км автодороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода — зіткнення автомобіля "Chevrolet Aveo", що належить Д.Б., під керуванням І. Т. та автомобіля "ЗАЗ 110307", під керуванням його власника Н. В., яка є винною у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди.

  BAT "СК "Країна" як страховик виплатило власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля "Chevrolet Aveo" Д. Б. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 4 526, 80 грн.

  Виплативши страхове відшкодування, ВАТ "СК "Країна" відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

  Посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ЗАЗ 110307" Н.В. застрахована шляхом укладення договору з  АТ "УПСК", позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати у розмірі виплаченого страхувальнику Д. Б. страхового відшкодування.

  Рішенням господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

  Рішення суду мотивовано тим, що ст. 27 Закону "Про страхування" та ст. 993 ЦК України не передбачено право ВАТ "СК "Країна" заявляти вимоги про повернення сплаченого ним страхового відшкодування до AT "УПСК". 

Особою, відповідальною за заподіяння шкоди автомобілю Chevrolet Aveo", є власник і водій автомобіля "ЗАЗ 110307" Н. В. а не відповідач.

  Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2008 року рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з AT "УПСК" на користь ВАТ "СК "Країна" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 526, 80 грн.

  Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Вважав, що AT "УПСК" як страховик власника автомобіля "ЗАЗ 110307", за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля "Chevrolet Aveo", внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

  Постановою Вищого господарського суду України від 9 вересня 2008 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2008 року скасовано. Рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року залишено без змін.

  Ухвалою колегії судців Верховного Суду України від 12 листопада 2008 року за касаційною скаргою ВАТ "СК "Країна" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 9 вересня 2008 року.

  У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та порушення судом норм матеріального права.

  Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. . Господарськими судами встановлено, що 2 вересня 2006 року о 12 год. 10 хв. на 16-му км автодороги Київ-Одеса біля с. Чабани Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Chevrolet Aveo", що належить Д.Б., під керуванням І. Т. та автомобіля "ЗАЗ 110307", під керуванням його власника Н.В.

  Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Chevrolet Aveo" та його власнику Д.Б. заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено на підставі протоколу огляду від 27 вересня 2006 року, проведеного за участю представника AT "УПСК", та становить відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 1324 від 2 жовтня 2006 року 5 437, 85 грн.

  ВАТ "СК "Країна" як страховик згідно з платіжним дорученням № 2876 від 23 листопада 2006 року виплатило власнику пошкодженого автомобіля "Chevrolet Aveo" Д.Б. відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного майнового страхування № 182/2.1.5.1. від 30 березня 2006 року на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди страхове відшкодування у розмірі 4 526, 80 грн, що обчислювалось виходячи з вартості відновлювального ремонту, з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу, без врахування відсотків зносу та за вирахуванням франшизи.

  Скасовуючи постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2008 року про задоволення заявлених ВАТ "СК "Країна" позовних вимог про стягнення з AT "УПСК" суми виплаченого Д.Б. страхового відшкодування та залишаючи без змін рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року про відмову у задоволенні позову, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено виникнення у страховика, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, права регресу до страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, винного у заподіянні шкоди.

  Проте з таким висновком погодитись не можна.

  Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

  Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
 
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2006 року визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення пунктів 16. 10 Правил дорожнього руху водій автомобіля "ЗАЗ 110307" Н. В., яка притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

  Цивільно-правова відповідальність Н. В. як власника автомобіля "ЗАЗ 110307", була застрахована за договором, укладеним 23 травня 2006 року на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" з АТ "УПСК".

  Статтею 37. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

  Таким чином, особами, відповідальними за завдані Д. Б. збитки, у даному випадку є "УПСК" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності від 23 травня 2006 року, та Н. В. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню АТ "УПСК" як страховиком.

  З огляду на викладене до ВАТ "СК "Країна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 182/2.1.5.1. від 30 березня 2006 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа Д. Б. мала до АТ "УПСК" як особи, відповідальної за завдані збитки.

  Дійшовши обгрунтованого висновку про наявність у ВАТ "СК "Країна" права на стягнення з АТ "УПСК" виплаченого страхового відшкодування, апеляційний суд, у порушення вимог статей 4-2, 4-3, 38, 43 ГПК України, не перевірив пояснення сторін та не встановив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, щодо розміру страхового відшкодування, який повинно було виплатити АТ "УПСК" за укладеним з Н. В. договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу від 23 травня 2006 року, а тому не встановив межі відповідальності відповідача перед позивачем.

  Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року № 11 роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини , вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
  Оскільки зазначеним вимогам судові рішення у справі, що розглядається, не відповідають, вони не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд.
   
  Керуючись статтями 11117 — 11120 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

  Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити.

  Постанову Вищого господарського суду України від 9 вересня 2008 року, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2008 року та рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року скасувати.

   Справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.















Вернуться назад