Порушення пунктів 1 та 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 
27 січня 2001 р. Яременка О.В. затримали за підозрою у вбивстві того ж року водія таксі М. Зазначеного дня за його клопотанням до участі у справі допустили адвоката О., який разом із заявником брав участь у всіх слідчих діях.

Порушення пунктів 1 та 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 
Апеляційний суд Київської області вироком від 18 грудня 2001 р. засудив заявника, Жогло Р.М., за замах на умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів групою осіб (ст. 17 та пункти «а», «і» ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 р.), та розбій, поєднаний зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 142 цього Кодексу), на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України ухвалою від 20 червня 2002 р. зазначений вирок залишила без змін.

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області вироком від 25 березня 2008 р. засудив В. за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 цієї статті КК, і на підставі ст. 70 цього Кодексу шляхом часткового складання покарань визначив йому три роки позбавлення волі без конфіскації предмета контрабанди зі штрафом у розмірі 5 тис. 200 грн. Відповідно до ст. 75 КК засудженого звільнено від відбування покарання у частині позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік та згідно зі ст. 76 цього Кодексу на нього покладено обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

від 27 лютого 2009 року

 

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі роз’яснення:

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим вироком від 5 лютого 2008 р. засудив К. за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 355 КК, і відповідно до ч. 1 ст. 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.