Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 916/1410/19 та встановив, що розмір винагороди фактора може встановлюватися по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, і дійшов висновку, що наведені позивачем обставини свідчать, що йому було завдано моральної шкоди, відшкодування якої є загальноприйнятою практикою Європейського суду з прав людини, йдеться на сайті supreme.court.gov.ua

Новелою цього кодексу стала стаття 290, яка серед інших і була покликана забезпечити справедливий баланс сторін обвинувачення та захисту в питаннях обізнаності про докази один одного, перед надходженням справи до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов, стягнув на користь позивача з Державної казначейської служби України 2 146 400 грн (еквівалент 80 тис. доларів США за курсом НБУ).

Фабула судового акту: Невиконання судових рішень вже давним давно стало «притчей во языцех». При цьому таке невиконання відбувається як внаслідок відсутності у боржника коштів та/або майна на яке можна накласти стягнення або ж внаслідок недбалого ставлення органів, які здійснюють примусове виконання судових рішень до своїх обов’язків.