Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Представництво прокурором інтересів громадянина або держави у справах позовного провадження
Категория: Правовой ликбез

 altПрокуратура України становить єдину систему, на яку покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (пункт 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України, пункт 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру").
 
Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому законом. При цьому він може його здійснювати на будь-якій стадії цивільного процесу.
 
У ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
 
Зважаючи на це, С. Фурса та Є. Фурса розглядають участь прокурора у цивільному процесі як "багатоаспектну форму представництва інтересів громадянина або держави у суді"1. М. Руденко і В. Сапунков відносять представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді до офіційного процесуального представництва2. Деякі вчені вважають прокурора законним представником3.
 
Із такими поглядами погодитися не можна. На мою думку, законодавець для позначення указаної форми участі прокурора у цивільному процесі не дуже вдало використав термін "представництво", оскільки прокурор у будь-якому разі не стає процесуальним представником, у тому числі законним.
 
У зв'язку із цим потрібно відмежовувати участь у справі прокурора як посадової особи, яка діє на захист прав, свобод та інтересів іншої особи або державних чи суспільних інтересів, і законне процесуальне представництво (до речі, як й інше процесуальне представництво), виходячи із такого:
 
1) заінтересованість прокурора має державно-правовий, суспільний або соціальний характер і випливає із обов'язків, визначених його компетенцією або покладених на нього функціональними повноваженнями, а заінтересованість законних представників завжди має суб'єктивний (моральний, родинний тощо) характер;
 
2) прокурор захищає у визначених законом випадках права, свободи та інтереси будь-якої особи, яка потребує такого захисту; при законному представництві завжди конкретно відомо особу, на захист прав, свобод та інтересів якої повинен діяти представник;
 
3) прокурор виступає у цивільному процесі від свого імені, а законні представники — від імені особи, яку вони представляють;
 
4) участь прокурора не позбавляє особу, права, свободи та інтереси якої він захищає, можливості брати особисту участь у справі.
 
Участь же у справі законних представників, за загальним правилом, виключає участь осіб, яких вони представляють, оскільки іноді це взагалі є неможливим (наприклад, у разі представництва особи, яка визнана безвісно відсутньою). Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України суд може залучити до участі у відповідних справах тільки неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена;
 
5) прокурор не має права укладати мирову угоду; законні ж представники мають право вчиняти всі процесуальні дії, що мала б право вчиняти особа, яку вони представляють, якби вона брала участь у процесі особисто;
 
6) процесуальне представництво передбачає наявність матеріально-правових відносин між представником і особою, яку він представляє; прокурор же у матеріально-правовому зв'язку з особою, яку він представляє, не перебуває;
 
7) на відміну від процесуального представництва участь прокурора у цивільному процесі можлива винятково у випадках та на підставах, передбачених законом (як процесуальним, так і спеціальним матеріальним).
 
Крім того, про самостійність правових інститутів процесуального представництва та інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, в межах якого здійснює свою діяльність прокурор, свідчить сама структурна побудова ЦПК України. Перший правовий інститут регламентовано ст.ст. 38 — 44 ЦПК України, а правові засади другого встановлені у ст.ст. 45 — 46 ЦПК України. Отже, навіщо законодавцю запроваджувати інститут так званого "представництва" прокурором інтересів громадянина та держави, якщо він буде дублювати вже існуючий інститут процесуального представництва?
 
Виходячи з викладеного, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді не можна віднести до процесуального представництва. У зв'язку з цим пропоную для позначення відповідної функції прокуратури використовувати альтернативне найменування — "участь прокурора у суді з метою захисту інтересів громадянина або держави". Відповідні зміни, на мій погляд, доцільно внести до ч. 2 ст. 45 ЦПК України, а також до пункту 2 ч. 1 ст. 5, ст. 36-1, назви глави 3 Закону України "Про прокуратуру". Але далі у цій науковій статті буде використовуватися саме законодавча конструкція "представництво інтересів громадянина або держави".
 
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному процесі спрямоване на: а) захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави; б) сприяння суду у виконанні вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ і ухвалення судових рішень, що ґрунтуються на законі; в) своєчасне вжиття заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись при цьому принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних осіб перед законом і судом4.
 
Підставою представництва прокурором у суді інтересів громадянина є неспроможність останнього через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних лій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").
 
У контексті визначених законом підстав прокурор має здійснювати у суді представництво інтересів малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних осіб, непрацездатних утриманців, безвісно відсутніх осіб, якщо батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники. а також органи місцевого самоврядування ухиляються від їх захисту. При цьому відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 29 листопада 2006 р. № бгн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень" (далі — наказ від 29 листопада 2006 р. № бгн) пріоритетним слід вважати захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
 
Поважність причин, з яких особа об'єктивно не може самостійно захищати власні права, має встановлюватись окремо в кожному випадку. При цьому прокурор на власний розсуд приймає рішення про необхідність захисту в судовому порядку прав того чи іншого громадянина5. Проте слід мати на увазі, що у разі подання в інтересах громадян відповідних заяв (скарг) прокурор повинен додавати до кожної з них довідки на підтвердження зазначених підстав: про розмір доходів, отриманих працюючими особами, пенсіонерами, інвалідами та безробітними, який є меншим за встановлені законодавством межу малозабезпеченості та прожитковий мінімум; або дані про тривале неотримання працюючими особами заробітної плати; або дані про вік та недієздатність окремих осіб тощо6.
 
Нагадаю, що поряд із представництвом громадян прокурор здійснює у суді також представництво інтересів держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, а й у діяльності приватних підприємств, товариств. Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого пред'являється позов, у чому саме полягало або може полягати порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в заяві необхідність їх захисту і вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № З-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). При цьому відповідно до пункту 4 наказу від 29 листопада 2006 р. № бгн пріоритетним слід вважати захист державних інтересів, що стосуються оподаткування, стягнення сум до бюджету, відчуження державного майна, у тому числі через процедуру банкрутства, земельних відносин, усунення порушень, пов'язаних з корупційними діяннями.
 
В юридичній літературі існують різні погляди на форми представництва прокурором інтересів громадянина і держави у суді.
 
Так, на думку М. Косюти, доцільним видається виокремити З основні форми судово-представницької функції прокуратури: 1) звернення прокурора до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів громадян і держави; 2) участь прокурора в розгляді справ у судах; 3) досудове провадження7.
 
М. Руденко та В. Глаговський вважають, що представництво прокурором у суді має здійснюватися шляхом: звернення до суду в установленому законом порядку; підтримання позовних вимог у суді; порушення апеляційного та касаційного провадження та участі у розгляді справ у апеляційній та касаційній інстанціях8. У більш пізній праці М. Руденко виокремлює ще одну форму представництва прокурором інтересів громадянина і держави у суді, а саме — контроль за станом виконання судових рішень у справах, порушених за позовом прокурора9.
 
Відповідно до підходу М. Мичка в прокурорській діяльності з реалізації представницької функції доцільно виділяти 2 форми: 1) досудове провадження, що включає підготовку й направлення до суду заяв та інших матеріалів; 2) участь у розгляді в судах на різних стадіях судочинства цивільних, господарських справ і справ про адміністративні правопорушення з метою захисту прав та законних інтересів громадян і держави10.
 
На доцільності існування двох форм представництва прокурором інтересів громадянина і держави у суді наголошує С. Чванкін. У цьому контексті автор виокремлює: подання прокурором заяви про відкриття провадження у справі та вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій стадії, якщо він не брав участі в розгляді справи в попередніх інстанціях11. Аналогічну позицію обстоюють П. Заворотько та М. Штефан12.
 
Врахувавши положення ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 18 Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", відповідні положення ЦПК України, а також пункт 3 наказу від 29 листопада 2006 р. № бгн, визначимо такі форми представництва прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному процесі:
 
1) звернення до суду з позовними заявами (заявами) про захист прав, свобод та інтересів громадян, а також інтересів держави;
2) участь у розгляді справ судами;
 
3) подання апеляційної, касаційної скарги на судові рішення, скарги про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами або заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами;
 
4) подання до суду заяви про видачу виконавчого документа, а потім до органів державної виконавчої служби — заяви про відкриття виконавчого провадження;
 
5) звернення до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;
 
6) подання до суду заяви про відновлення втраченого судового провадження.
 
У пункті 6 ч. 2 ст. 20, ч. З ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право звертатися до суду із заявами про захист прав і законних інтересів особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, прокурор має при виявленні порушень закону.
 
Поряд із цим прокурор має право вступати у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. При цьому прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання (ч. 1 ст. 35 Закону України "Про прокуратуру").
 
Право подання апеляційної та(або) касаційної скарги на судові рішення надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть подавати апеляційні та(або) касаційні скарги тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь. При цьому апеляційна та(або) касаційна скарги на рішення суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх подав, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом (ст. 37, ч. 1 ст. 40 Закону України "Про прокуратуру").
 
Скарга про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами або заява про його перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані прокурором виключно за наявності підстав, визначених відповідно у ст. 354 та ч. 2 ст. 361 ЦПК України.
 
Заява про видачу виконавчого документа, а також заява про відкриття виконавчого провадження подається прокурором у разі попереднього здійснення ним представництва інтересів громадянина або держави у суді (пункт 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"). В усіх інших випадках прокурор має право вимагати від стягувачів своєчасно звертати до виконання виконавчі документи та у повному обсязі реалізовувати визначені законом права сторони у виконавчому провадженні (пункт 14.1 наказу від 29 листопада 2006 р. № 6гн).
 
У разі відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора, який набуває статусу учасника виконавчого провадження, прокурор має право користуватися правами, визначеними Законом України "Про виконавче провадження", у тому числі оскаржувати незаконні дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб (пункт 14.2 наказу від 29 листопада 2006 р. № 6гн).
 
Подання до суду заяви про відновлення втраченого судового провадження відповідно до ст. 403 ЦПК України прокурор здійснює за умови належності його до кола осіб, які брали участь у справі, тобто якщо він, здійснюючи представництво, брав участь у справі на попередніх стадіях цивільного процесу.
 
Із проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
 
1. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді не є процесуальним представництвом, у тому числі законним.
 
2. Для позначення функції представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді слід використовувати альтернативне найменування — "участь прокурора у суді з метою захисту інтересів громадянина або держави". Відповідні зміни, на мій погляд, доцільно внести до ч. 2 ст. 45 ЦПК України, а також пункту 2 ч. 1 ст. 5, ст. 36-1, назви глави 3 Закону України "Про прокуратуру".
 
3. Формами представництва прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному процесі є: а) звернення до суду з позовними заявами (заявами) про захист прав, свобод та інтересів громадян, а також інтересів держави; б) участь у розгляді судами справ; в) подання апеляційної, касаційної скарги на судові рішення, скарги про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами або заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами; г) подання до суду заяви про видачу виконавчого документа, а потім до органів державної виконавчої служби — заяви про відкриття виконавчого провадження; ґ) звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби; д) подання до суду заяви про відновлення втраченого судового провадження.
 
Усі інші проблеми, пов'язані із дослідженням участі прокурора у справах позовного провадження (зокрема у формах звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів і участі у цивільних справах), які існують у теорії і на практиці, виходять за межі цієї статті і становлять перспективні напрями по/ дальших наукових досліджень.
 
1 Див.: Фурса С. Теоретичні аспекти правового та процесуального становища прокурора в цивільному судочинстві // Право України. — 1998. — № 12. — С. 68; Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. С.Я. Фурси. — Т. 1. — К., 2006. — С. 204.
2 Див.: Руденко Н.В. Представительство интересов гражданина или государства в суде как функция органов прокуратури в Украине // Государство и право. — 2002. — № 1. — С. 71; Сапунков В. Представництво прокурора як процесуальний інститут 11 Вісник прокуратури. - 2002. — № 6. — С. 67—72.
3 Див.: Задніпровський А. Права прокурора в світлі нової Конституції України // Право України. — 1997. — № 1. — С. 73.
4 Див.: Дунас Т.О., Руденко М.В. Прокурор у цивільному процесі України: Сутність, завдання, повноваження: Навч. та наук.-практ. посібн. / За ред. М.В. Руденка. — Харків, 2006. - С. 34.
5 Див.: Дунас Т.О., Руденко М.В. Вказ. праця. — С. 79.
6 Див.: Правові позиції, викладені в окремих рішеннях, ухвалах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у 2002—2004 рр. / Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах / За заг. ред. А.Г. Яреми. — К., 2006. — С. 396—423.
7 Див.: Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. — 1997. — № 12. — С. 56.
8 Див.: Руденко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) // Право України. — 1997. — № 11. — С. 60.
9 Див.: Руденко Н.В. Основьі теории представительства прокуратурой интересов государства в арбитражном суде: Монография. — Алчевск, 1999. — С. 87.
10 Див.: Мичко М.І. Деякі проблеми представництва прокурором інтересів громадян і держави в суді // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1999. — № 4. — С. 210.
11 Див.: Цивільний процес України: Підручн. / За ред. Ю.С. Червоного. — К., 2007. — С. 120.
12 Див.: Заворотько П.П., Штефан М.Й. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження: Навч. посібн. — К., 1967. — С. 43.
 
 
 

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
 
 stelazai, 29 марта 2011 06:33
Ну очень интересная тема , только не знаю, как ответить
 
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Ноябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 

Популярное
  • Справа № 922/3242/20
  • "Судьи говорят про справки СБУ - там же ничего нет". Как власть саботирует суды по санкциям СНБО
  • Осторожно, дети! Как завершились самые громкие "мажорные" аварии и что с ними делать
  • Рахунковий лист за січень 2021
  • Повестка в военкомат: виды повесток, правила и порядок вручения и ответственность за неявку
  • ПОЛИЦИЯ ЗАДЕРЖАЛА ПОДОЗРЕВАЕМОГО В УБИЙСТВЕ ЖЕНЩИНЫ НА МОСКОВСКОМ ПРОСПЕКТЕ
  • Сын убитого лидера джамахирии Муамара Каддафи решил баллотироваться в президенты в Ливии
  • Справа № 752/17832/14-ц
  • Силовики разоблачили схему вывоза из Украины сотни тонн драгоценных металлов
  • Колонизация мира за 16-19 век , что это было на самом деле ?

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .