Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки
Категория: Показательное дело

altСтаттею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
 
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
 
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК недосягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору свідчить про те, що договір не є укладеним, а згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недійсним може бути визнано лише укладений договір.
 
Є помилковим також посилання суду на несправедливість умов договору про покладання на позичальника ризику знецінення національної валюти як на підставу визнання договору недійсним, оскільки відповідно до п. З ст. З та ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, а п. 3. 8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808, встановлює, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач. Така норма запроваджена на виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та дотримана відповідачем у п. 1. 13 укладеного сторонами кредитного договору.
 
Рішення колегії суддів Верховного Суду України від 13 жовтня 2010 р. (витяг)
 
У вересні 2009 р. М. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.
 
Позивач зазначав, що 2 жовтня 2008 р. уклав з Банком кредитний договір, за яким одержав кредит у розмірі 357 970 доларів США під 13, 7% річних строком на 215 місяців для придбання жилого будинку. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим договором в той же день ним з банком було укладено договір іпотеки, за яким він передав банку в іпотеку зазначений вище будинок. Посилаючись на те, що кредит незаконно надано в іноземній валюті, хоча єдиним засобом платежу в Україні є гривня, а також на те, що умови договору є несправедливими і такими, що суперечать принципу добросовісності та, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача кредитної послуги, позивач просив визнати Кредитний договір та договір іпотеку недійсними та стягнути з нього на користь банку 1 367 623 грн. 89 коп., що становить еквівалент одержаного кредиту за вирахуванням повернутих сум та сплачених процентів за користування кредитом за, курсом української гривні до долара США, який існував на момент одержання кредиту.
 
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 грудня 2009 р., залишеним без змін ухвалою, апеляційного суду Луганської області від З березня 2010 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір та зобов'язано М. повернути Банку 1 367 623 грн. 89 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.
 
У касаційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалу апеляційного суду щодо залишення зазначеної частини рішення суду першої інстанції без змін і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
 
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
 
Ухвалюючи рішення про визнання недійсним кредитного договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що договір передбачає надання та повернення кредиту в іноземній валюті, відтак, є валютною операцією, хоча єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня, умови договору не містять однієї з його істотних умов відповідальності банку, та передбачають право банку на зміну розміру процентів за кредитним договором, а умова про покладання на позичальника ризику знецінення національної валюти є несправедливою, до того ж, при наданні кредиту банком не повідомлено позивача про наявні форми кредитування, податковий режим сплати відсотків, переваги та недоліки запропонованих систем кредитування.
 
Однак з таким висновком погодитися не можна.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. З ст. 533 ЦК використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків, на території України за зобов'язанням допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
 
Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
 
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.
 
Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
 
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України, «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями, банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
 
Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначеною.
 
Згідно з п. 1. 5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
 
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
 
Згідно з ліцензією, виданою відповідачу Національним банком України 16 січня 2002 р. за № 148, ВАТ «Державний ощадний банк України» має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.
 
Суд на зазначене положення закону та обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про незаконність надання відповідачем позивачу кредиту в іноземній валюті із зобов'язанням повернення такого та сплати процентів за користування ним також в іноземній валюті через неправильне застосування норм матеріального права.
 
Помилковим є і висновок суду щодо відсутності в кредитному договорі однієї з його істотних умов - відповідальності банку, оскільки згідно з п. 5. 1 договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством, а відповідальність банку встановлено Законом України «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і Законом України «Про захист прав споживачів».
 
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
 
Однак свого висновку про те, що умова договору про відповідальність банку є істотною, суд в рішенні не мотивував.
 
Також суд не врахував, що відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК недосягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору свідчить про те, що договір не є укладеним, а згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недійсним може бути визнано лише укладений договір.
 
Не мотивував суд і свого висновку про те, що підставою визнання укладеного сторонами кредитного договору недійсним є передбачене право банку на зміну процентів за користування кредитом, та не взяв при цьому до уваги, що спірний договір укладено до прийняття Закону України від 12 грудня 2008 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким ЦК доповнено ст. 1056-1, згідно з якою умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.
 
Посилання суду на несправедливість умов договору про покладання на позичальника ризику знецінення національної валюти як на підставу визнання договору недійсним також є помилковим, оскільки відповідно до п. З ст. З та ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, а п. 3. 8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808, встановлює, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач. Така норма запроваджена на виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та дотримана відповідачем у п. 1. 13 укладеного сторонами кредитного договору.
 
Інформація споживача про наявні форми кредитування, податковий режим сплати процентів та недоліки схем кредитування відповідно до ч. 2 ст.
 
11 Закону України «Про захист прав споживачів» повинна надаватися споживачу до укладення договору, а ненадання банком такої інформації споживачу також не є підставою визнання його недійсним, оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК.
 
Таким чином, через порушення норм матеріального права судом ухвалено помилкове рішення про визнання укладеного сторонами кредитного договору недійсним, що відповідно до ст. 341 ЦПК є підставою для скасування рішення в цій частині й ухвалення нового рішення про відмову в позові.
 
В частині відмови в позові про визнання недійсним договору іпотеки рішення суду не оскаржується, відтак, на підставі ст. 335 ЦПК в касаційному порядку не перевіряється.
 
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду України вирішила касаційну скаргу Банку задовольнити.
 
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 грудня 2009 р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 3 березня 2010 р. в частині вирішення позовної вимоги М. про визнання кредитного договору недійсним скасувала.
 
У позові М. про визнання кредитного договору недійсним відмовила.

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Май 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

Популярное
  • ПОЧЕМУ ОДЕССКИЕ КОПЫ НЕ УСПЕВАЮТ РАСКРЫВАТЬ ПРЕСТУПЛЕНИЯ
  • Справа № 643/5189/17
  • Перевірка ідентифікаційного номера за датою народження
  • ОБЫСК В ХАРЬКОВСКОМ СМИ. ТАК УЖ НЕ ИНТЕРЕСНА ПРАВООХРАНИТЕЛЯМ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЖУРНАЛИСТОВ?
  • Правила применения травматического оружия. Необходимая оборона
  • ВАСУ: Правовідносини щодо реєстрації права власності не є публічно-правовими, а випливають з договірних відносин, тому підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства (ВАСУ, справа № 815/618/16, 12.04.17)
  • Как оформить биометрический загранпаспорт: инструкция
  • Зупинення провадження у справі скасовується з підстав порушення права сторони на розгляд справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (ВСУ від 1 лютого 2017р. у справі № 6-1957цс16)
  • Щодо роз’яснення порядку узгодження умов і режиму проїзду великогабаритних транспортних засобів вулицями міста Харкова.
  • Щодо демонтажу тимчасових споруд

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .