Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Обгрунтованість заходів забезпечення позову у господарському процесі
Категория: Правовой ликбез

altСерій ТУРЧИН адвокат, ЮФ «Інюрполіс»
Спеціально для «Юридичної газети» 
 
Відсутність в чинному процесуальному законодавстві чіткого визначення (переліку) обставин, які можуть бути підставами для забезпечення позову, є однією із причин існування суперечливої судової практики щодо необхідності застосування таких заходів в тому чи іншому господарському спорі.
 
В той же час, саме узагальнюючи судову практику з цього питання, можна умовно виокремити ті обставини, що розглядаються судами як підстави для забезпечення позову, та докази, які приймаються ними на підтвердження існування таких обставин.
 
Отже, в даній публікації розглядаються підстави для застосування заходів забезпечення позову в господарському процесі та підтвердження їх доказами на прикладі судової практики.
 
Виходячи із тексту ст. 66 Господарського процесуального кодексу України від 06. 11. 1991 р. № 1798-ХІІ, надалі - ГПК, підставами для забезпечення позову є обставини, які вказують на ризик утруднення або неможливість виконання рішення господарського суду у майбутньому (у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог).
 
Згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного господарського суду від 23. 08. 94 № 02—5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», надалі — Роз'яснення ВГСУ № 02—5/611, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
 
З урахуванням наведеного, в деяких випадках позивачі обґрунтовують наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову виходять виключно із власних нічим не підтверджених припущень (міркувань, передбачень, прогнозів) забуваючи при цьому, що згідно до ст. 66 ГПК такі припущення мають бути обгрунтованими, а саме підкріплені доказами про наявність фактичних, а значить реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення господарського суду.
 
Тобто, з урахуванням вимог статті 33 ГПК України, обов'язковим с подання доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову. Наприклад, якщо позивач припускає, що майно або грошові кошти можуть зникнути, останній з урахуванням вимог статей 33 та 66 ГПК має надати до суду докази, які підтверджують, на чому саме грунтуються такі припущення, тобто які саме обставини свідчать про це.
 
Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову (Постанова ВГСУ від 24. 01. 2008р. у справі № 27/334).
 
Зокрема, згідно Постанови ВГСУ від 04. 07. 2006 р. у справі № 25/317 про укладення договорів купівлі — продажу акцій, судом касаційної інстанції зазначено, що припущення позивача про те, що спірні акції, можуть зникнути, зменшитись за кількістю тощо, не підтверджені будь-якими доказами, тобто не можуть вважатись обґрунтованими. За таких обставин суд скасував рішення судів нижчестоящих інстанцій, якими застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні цінні папери та заборони зберігачу виконувати розпорядження про зарахування, списання, переказу, переміщення спірних акцій. В іншій справі (№ 31/67 згідно Постанови ВГСУ від 06. 06. 2006р. ) суд касаційної інстанції також позначає, що позивач, вимагаючи забезпечення позову, повинен був в заяві про забезпечення позову довести і обгрунтувати обставини, обґрунтовані припущення, які б свідчили про те, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішеніня, і що виконання рішення суду у зв'язку з цим буде утруднене і неможливе.
 
Цікавим факт
 
Якщо позивач припускає, що майно або грошові кошти можуть зникнути, останній з урахуванням вимог статей 33 та 66 ГПК має надати до суду докази, які підтверджують, на чому саме ґрунтуються такі припущення, тобто які саме обставини свідчать про це 
 
 
Відповідно до пункту 3 ст. 86 ГПК ухвала господарського суду має містити мотиви винесення такої ухвали з посиланням на законодавство. На жаль, на практиці доволі часто ухвала суду про забезпечення позову та рішення вищестоящих інстанцій, що підгримують цю ухвалу, не містять мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем. Прикладами такої судової практики, зокрема, є Постанова ВГСУ від 05. 06. 2008 р. у справі № 19/495-07, Постанова ВГСУ від 04. 06. 2008 р. у справі № 21/3, Постанова ВГСУ від 21. 05. 2008 р. у справі № 20—4/365, Постанова ВГСУ від 24. 09. 2003р. у справі № 16/270, Постанова ВГСУ від 10. 09. 2003р. у справі № 1/50-27, Постанова від 18. 12. 2006р. у справі № 29/311-06-8000, та інші.
 
Між тим саме відсутність мотивів застосування заходів забезпечення позову судами є підставою для скасування таких рішень. Так, згідно Постанови Вищого господарського суду України від 19. 04. 2007р. у справі № 22/331 підставою скасування судових рішень про застосування заходів забезпечення позову стало те, що в оскаржуваних ухвалах неї зазначено, з яких міркувань виходив суд та які підстави є для того, щоб вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
 
В якості ж обставин, які стали підставою для застосування заходів забезпечення, суди наводять, зокрема, відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача, які відомі позивачу; та дії відповідача щодо продажу майна (майнового комплексу), на який накладено арешт в якості забезпечення позову (Постанова ВГСУ від 18. 01. 2006р. у справі № 6/741), або незадовільний фінансовий стан відповідача, неспроможність ним сплачувати податки, звільнення відповідачем всіх працівників та розірвання договорів з офісами (Постанова ВГСУ від 04. 10. 2006р. у справі № 2/243).
 
Деколи в якості обгрунтованої підстави для забезпечення позову судами приймається той факт, що відповідач може вільно розпоряджатись належним йому майном або грошовими коштами. Обгрунтування застосування заходів забезпечення в даному випадку зводиться до того, що відповідач у будь-який час має можливість відчужити спірне майно або витратити власні грошові кошти, що призведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду у майбутньому (Постанова ВГСУ від 30. 10. 2007р. у справі № 13/241). Але, на думку автора публікації, якщо виходити з таких підстав забезпечення позову, то всі позови мають забезпечуватись, оскільки є очевидним, що будь-яка особа як власник майна та грошових коштів має можливість вільно ними розпоряджатись. Відповідно під час застосування заходів забезпечення позову доведенню підлягає не право особи вільно розпоряджатись грошовим коштами або майном, а саме намір цієї особи розпорядитись грошовими коштами або майном на час пред'явлення позову в таких розмірах (кількості, сумі), що призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду.
 
Також необхідно зазначити, що не може бути підставою для забезпечення позову факт ухилення відповідача віл виконання зобов'язань за спірним договором . Адже якщо виходити з таких підстав забезпечення позову, то. як і в наведеному вище випадку, приходимо до висновку, що забезпечуватись мають тоді всі позови, оскільки їх подання до суду обумовлено саме тим, що сторона не виконує договірні зобов'язання, що до речі, на час подання позову1 не є достовірно встановленим фактом. Отже вважаємо, що наведене не може бути підставою для забезпечення позову, адже невиконання зобов'язань відповідачем є предметом спору, що потребує доказуванню, тому не можна наведені твердження позивача розглядати як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову. Це підтверджується, зокрема Постановою ВГСУ від 14. 02. 2008р у справі № 27/337 та Постановою  ВГСУ від 14. 02. 2008р. у справі № 27/339.
 
Цікавий факт
 
Під час застосування заходів забезпечення позову доведенню підлягає не право особи вільно розпоряджатись грошовим коштами обо майном, а саме намір цієї особи розпорядитись грошовими коштами або майном на час пред'явлення позову в таких розмірах (кількості, сумі), що призведе до неможливості обо утруднення виконання рішення суду
 
В інших справах судами забезпечуються позовні вимоги з тих лише підстав, що сума заявленого позову є значною (Постанова ВГСУ від 25. 01. 2006р. справа № 2/282, Постанова ВГСУ від 04. 10. 2005р. у справі № 4/342-24/41). Між тим, на думку, автора публікації, поняття «значний борг, значна сума позовних вимог» є оціночним, та має визначатись з урахуванням фінансового стану відповідача, адже для різних відповідачів, одна й та ж сума заявлених позовних вимог у співвідношенні із активами таких осіб, може розглядатись, як значна, так і не значна. Отже, вважаємо, якщо необхідність заходів забезпечення позову, обґрунтовуються великим (значним) розміром заявленої позивачем вимоги, підстави для такого забезпечення мають підтверджуватись даними про фінансовий стан відповідача, що свідчать про те, що для останнього сума позовних вимог порівняно із його активами є значною.
 
Наприкінці, важливо позначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обгрунтованість позову не досліджується, адже питання обгрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (Постанова ВГСУ від 21. 12. 2006р. у справі № 30/322-06-9805 та Постанова ВГСУ від 25. 01. 2006р. справа |№ 2/282).
 
Підсумовуючи все вищевикладене, зазначимо, що на сьогоднішній день, є декілька роз'яснень, листів та постанов судів касаційної інстанції2 щодо застосування заходів забезпечення позову, однак жодне із них не містить узагальнюючих висновків щодо можливого переліку обставин, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення позову. З урахуванням наведеного, приходимо до висновку, що судова практика не має єдиної точки зору щодо того, які саме обставини можуть бути підставою для забезпечення позову в господарському процесі та якими доказами ці обставини мають підтверджуватись. А отже судова практика потребує узагальнення з цього питання у відповідних роз'ясненнях або постановах судів вищих інстанцій, які мають бути присвячені саме обставинам, які є підставою для забезпечення позову в господарському процесі та доказам, що мають надаватись до суду, на підтвердження існування таких обставин.
 
1 На практиці питання про забезпечення позову вирішуються судом, як правило, під час порушення господарської справи.
 
2Маються на увазі постанови Пленуму Верховного Суду України від 22. 12. 2006 ? 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Роз'яснення президії Вищого арбітражного господарського суду від 23. 08. 94 N 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», Інформаційний лист ВГСУ від 12. 12. 2006 7 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» Інформаційний лист ВГСУ від 21. 10. 2008 р. № 01-8/633. 

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Декабрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Популярное
  • Захист прав добросовісних набувачів при витребуванні майна з чужого незаконного володіння
  • Украинцам, не связанным с армией, запретили носить военную форму
  • Прокуратура злила справу по поверненню 24 гектарів курортної зони в Скадовську, які опинилися у близьких до влади людей
  • Банк Тигипко завершил слияние с "дочкой" Сбербанка
  • Сорос: «Европа выиграет, даже если от Украины останется пепелище и горы смердящих трупов. Судьба украинцев никого не волнует»
  • Проблемні питання приватизації службового житла. Судова практика
  • Щодо об’єкту будівництва по вул. Сумській, 1 у м. Харкові.
  • 10 страшных трюков, с помощью которых контролируют массы. Рассказывает Ноам Хомский
  • В Украине можно будет получать зарплату и страховать жизнь в долларах
  • ОАЭ собираются запустить подводный поезд в Индию

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .