Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Куди скаржитись на правоохоронців?
Категория: Правовой ликбез

altМихайло СМОКОВИМ суддя, секретар пленуму Вищого адміністративного суду України, м. Київ
 
Спеціально для «Судового випуску» 
 
Щодо проблеми визначення судової юрисдикції справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, то вони виникли в судочинстві українських судів з десяток років тому, є вони і на сьогодні.
 
Основна категорія справ — справи з предметом оскарження дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час розгляду заяв чи повідомлень про злочини, зокрема заяв про порушення кримінальної справи.
 
Склалося таке становище, що на сьогодні адміністративні суди та загальні кримінальні суди відмовляють у відкритті проваджень щодо розгляду цих справ.
 
Адміністративні суди вважають, що такі справи мають розглядатися кримінальними судами, а кримінальні суди переконані, що кримінальним процесуальним судочинством не передбачено вирішення подібних спорів.
 
Цей шлях веде до Європейського суду з прав людини — результат, я впевнений, буде негативним для нашої держави, тому ми тут зібралися, щоб перешкодити цьому.
 
З історії: статтею 2483 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України 1963 року було передбачено, що скарги, рішення і дії непідвідомчі судам — на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження.
 
Однак рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року ці положення були визнані неконституційними. Відтоді і до 23 грудня 2009 року такі спори розглядалися в цивільному, а після І вересня 2005 року в адміністративному судочинстві.
 
У цей період, судді зі стажем пам'ятають, також було багато проблем з вибором судочинства, в якому мали розглядатися такі спори.
З цього приводу на виконання рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 6 статті 234, частини 3 етапі 236 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, які унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи, Пленум Верховного Суду України в постанові від 11 лютого 2005 року № 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» вказав, що розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи в порядку цивільного судочинства не допускається.
 
Проте бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, що полягала у неприйнятті за заявою про злочин жодного з рішень, передбачених частиною 2 етапі 97 КПК України, може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 31 -А ЦПК України.
 
Тобто, Пленум Верховного Суду України дав таке рекомендаційне роз'яснення. Судова практика йшла цим шляхом і вже з моменту започаткувати адміністративного судочинства в Україні. Так, ухвалою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 21 лютого 2007 року в справі за скаргою Каряки Олександра Геннадійовича на бездіяльність прокурора Київського району м. Харкова вказано, що оскільки КПК України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
 
Тобто, цим рішенням було підтверджено правильність позиції Пленуму Верховного Суду України.
 
Однак Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України ухвалою від 23 грудня 2009 року в справі за позовною заявою Булатової Людмили Степанівни до прокурора м. Харцизька Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчините дії вказала протилежне судовій практиці, а саме: що повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані КПК України, що унеможливлює розгляд даного позову в порядку адміністративного судочинства.
 
З цього часу адміністративні суди опинилися на роздоріжжі, але в переважній більшості випадків дотримувалися нової правової позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, а саме: відмовляти у відкритті провадження за такими позовами та роз'яснювати позивачам право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства. Однак кримінальні суди також не приймають до розгляду скарги з таким предметом спору, мотивуючи це тим, що КПК України не передбачено порядку розгляду подібних справ.
 
Ось така ситуація на сьогодні. Суди різних юрисдикцій відмовляються розглядати справи, хоча згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
 
Зрозуміло, що таким становищем, яке склалося в судах, порушується зазначена в Конституції України гарантія.
 
В якому судочинстві повинні розпишатись такі спори?
 
Вважаю, що в кримінальному, з таких підстав.
 
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
 
Зазначена норма, на погляд окремих правників, робить з адміністративного судочинства якусь прірву, в яку зливаються всі публічно-правові спори, які не можуть розглядатися в іншому судочинстві.
 
На мій погляд, це неправильне тлумачення.
 
Згідно з пунктом І частини І КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
 
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
 
Пункт 7 статті З КАС України — суб'єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
 
Аналіз зазначених норм показує, що публічно-правовим спором, за КАС України, є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який витікає при здійсненні суб'єктом своїх владних управлінських функцій.
 
Тобто, ключовим у такому спорі є те, щоб цей спір виник під час здійснення суб'єктом владних управлінських функцій.
 
Тому й законодавець у частині 2 статті 4 КАС України мав на увазі лише зазначені спори. Тобто, спори, які витікають при здійсненні суб'єктами владних управлінських функцій, належать до юрисдикції адміністративних судів, крім тих, щодо яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
 
Це маються на увазі лише такі публічно-правові спори.
 
Наприклад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби (стаття 1212 ГПК України і стаття 383 ЦПК України), за певних умов законом встановлено, що такі спори розглядаються в господарському та цивільному судочинстві. Хоча ці спори повністю ідентичні між собою навіть предметом спору, а їхня юрисдикція визначається за ознаками, які взагалі лежать за суб'єктним складом та предметом спору.
 
Що ж стосується органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, то ці органи виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
 
Тобто спори, про які ми говоримо, виникають під час здійснення зазначеними суб'єктами владних процесуальних функцій. А тому такі спори ніколи не були, в розумінні приписів КАС України, публічно-правовими спорами.
 
Що з цього приводу сказав Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року в справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень абзаців 3, 4, 5 статті 2483 ЦПК України та за конституційним поданням Будинської Світлани Олександрівни і Ковриги Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положення абзацу 4 етапі 2483 ЦПК України (справа щодо конституційності статті 2483 ЦПК України): захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінськім діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А ЦПК України.
 
Цією правовою позицією, на мій погляд, Конституційний Суд України прямо вказує на належність таких спорів до кримінального судочинства. Підкреслю,... не тільки дії, а й бездіяльність зазначених органів повинна оскаржуватися за правилами КПК України.
 
Надуманим, на мій погляд, є твердження про те, що до порушення кримінальної справи указані органи здійснюють не владну процесуальну діяльність.
 
Згідно з частиною 4 статті 97 КПК України, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк, не більший ніж десять днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
 
Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
 
За заявою або повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
 
1) порушити кримінальну справу;
 
2) відмовити в порушенні кримінальної справи:
 
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
 
Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу житло та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, потрібно вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
 
Тобто, з часу отримання заяви про злочин зазначені суб'єкти здійснюють свої процесуальні функції, а не управлінські.
 
Дослідча перевірка. Стадія процесу. Як у суді до відкриття провадження у справі.
 
Тому такі спори не належать до публічно-правових і не можуть оскаржуватися до адміністративного суду.
 
Уявімо, що можуть. Тоді у справах приватного звинувачення відкривається можливість оскарження дій та бездіяльності суду, оскільки саме суд вирішує в цій категорії справ питання про порушення кримінальної справи.
 
Ось такі доводи, що ці спори не належать до спорів адміністративної юрисдикції.
 
Водночас, відповідно до статей КПК України:
 
Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання
 
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві.
 
У разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
 
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
 
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
Стаття 234. Оскарження дій слідчого
 
Дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого.
 
Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу.
 
Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями.
 
Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор.
 
Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду
 
Скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її вирішує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.
 
До прокурора можуть бути оскаржені до суду.
 
Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
Висновок: уся процесуальна діяльність та бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури не може бути оскаржена в адміністративному судочинстві, а лише в кримінальному.

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Январь 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Популярное
  • Чиновники Терехова витратять ще 44 мільйона на капітальний ремонт Новобаварського скверу, який відкрили в жовтні цього року
  • Дорогой газ, инфляция и продовольственный кризис: какие угрозы несет в себе 2022-й год для мировой экономики
  • Дом на Динамовской не будет портить вид на колесо обозрения, - Терехов
  • Замминистра образования уволился после фото с "помощницей" и ее декольте
  • От плюс 30% до минус 20%. Как инвесторы сначала взвинтили цены на квартиры в Киеве, а теперь их обваливают
  • В Харькове на ходу загорелся трамвай: спасатели боролись с огнем более 2 часов (фото, видео)
  • В центре Харькова горело студенческое общежитие. Спасатели эвакуировали больше ста человек. Фото
  • Лазебная призвала украинцев накапливать на старость: достойных доходов в пожилом возрасте не будет
  • Роз'яснення щодо початку перебігу процесуальних строків при отриманні процесуальних документів через Електронний суд
  • СМИ США опубликовали карту с местами скоплений российских войск у украинской границы

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .