Ухвала колегії судців Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 02. 06. 2009 р.

 

(Витяг)

 

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 03. 12. 2007 р. С. засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до 3 років позбавлення волі.

 

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04. 03. 2008 р. вирок щодо С. залишено без зміни.

 

С. визнаний винним у тому, що він 04. 05. 2007 р. у с. Степанівна м. Херсона повторно незаконно придбав, отримавши в дар від М., особливо небезпечний наркотичний засіб — опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0, 34 г, який незаконно зберігав за місцем проживання без мети збуту для особистого вживання.

 

У касаційній скарзі засуджений С. посилається на однобічність і неповноту досудового слідства та судового розгляду, а також неправильне застосування кримінального закону. Зазначає, що він не був ознайомлений із постановою про зміну обвинувачений, суд не дав належної оцінки доказам по справі, які сфальсифіковані, не взяв до уваги пом'якшуючі покарання обставини — наявність у нього таких захворювань, як туберкульоз легень та СНІД. Також вказує на те, що судимості у нього погашені, в зв'язку з чим в його діях відсутня повторність. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про виключення з вироку посилання на кваліфікуючу ознаку — повторність, оскільки відповідно до ст. 89 КК С. вважається особою, яка судимості не має, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Висновок суду про доведеність винності засудженого С. у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, грунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах по справі, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК, що сумніву не викликає.

 

Суд обґрунтовано в основу вироку поклав показання С. про визнання винуватості, свідків А., О., М., Д., дані протоколу обшуку про виявлення за його місцем проживання шприца з рідиною, яка відповідно до висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом.

 

Безпідставними є доводи С. про те, що він не був ознайомлений із постановою про зміну обвинувачення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що йому була вручена така постанова та для ознайомлення з її змістом була оголошена перерва.

 

Разом з тим заслуговують на увагу доводи касаційної скарги засудженого про виключення з вироку такої кваліфікуючої ознаки, як повторність.

 

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, С. звільнився з місць позбавлення волі за відбуванням покарання 12. 10. 2002 р., а новий злочин вчинив у травні 2007 р., тобто більш як через 4 роки.

 

Відповідно до вимог ст. 89 КК такою, що не має судимості, визнається особа, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання не вчинить нового злочину. Отже, С. вважається таким, що не має судимості, і в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність, яку необхідно виключити з вироку, а дії його — перекваліфікувати на ч. 1 ст. 309 КК.

 

Крім того, з вироку підлягає виключенню посилання суду у вступній частині на його судимості, які відповідно до ст. 89 КК погашені.

 

У зв'язку з перекваліфікацією дій С. та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, обставин, які пом'якшують покарання, зокрема і тих, на які є посилання у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що покарання має бути визначено відповідно до санкції ч. 1 ст. 309 КК.

 

Керуючись ст. ст. 394—396 КПК, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу засудженого С. задовольнила частково.

 

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 03. 12. 2007 р. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04. 03. 2008 р. щодо С. змінила — виключила з вироку посилання на кваліфікуючу ознаку — повторність, дії його перекваліфікувала з ч. 2 ст. 309 КК на ч. 1 ст. 309 КК і за цим законом призначила С. покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців.

 

Виключила зі вступної частини вироку посилання на судимості засудженого С.

 

У решті судові рішення щодо С. залишено без зміни.