Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Реальність чи декларація?
Категория: Правовой ликбез, Перекрёсток

altПраво особи, яка тримається під вартою, на вільний вибір лікаря

Однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів особи, яка тримається під вартою, у зв’язку із підозрою або обвинуваченням у вчиненні злочину, є надання їй кваліфікованої медичної допомоги, яка традиційно забезпечується працівниками медичної частини слідчого ізолятора. Втім, цілком зрозуміло, що у багатьох випадках така допомога не може бути визнана достатньою з точки зору реальних потреб заарештованого з огляду на стан його здоров’я. Не слід також і забувати, що виходячи із принципу презумпції невинуватості, вина особи, яка тримається під вартою, ще не доведена, а в окремих випадках, як свідчить правозастосовча практика, і не буде доведена в ході майбутнього судового розгляду, а тому й поводження з нею, зокрема і стосовно забезпечення належною медичною допомогою, має бути таким же, що й стосовно пересічного громадянина, з урахуванням особливостей її процесуального статусу.

Вчасна новація

У зв’язку з цим вчасною уявляється новація, запроваджена наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104, яким затверджено «Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» (далі – Порядок).

Положення зазначеного Порядку суттєво відрізняються підходом його розробників до вирішення питання забезпечення медичною допомогою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. До прийняття Порядку питання надання медичної допомоги особам, які взятті під варту, регулювалися Законом України «Про попереднє ув’язнення» та наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192, яким було затверджено «Правила тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань».

Першою суттєвою новацією зазначеного Порядку є декларування права особи, узятої під варту, на вільний вибір лікаря, що гарантується п.2.5. даного підзаконного акта. Сутність цього права полягає в тому, що підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, взятому під варту, з урахуванням особливостей режиму його тримання, надається можливість отримати медичну допомогу не тільки від медичних працівників слідчого ізолятора, а й від лікаря, обраного цією особою.

Втім, зрозуміло, що будь-яка норма залишається лише декларацією поки її реалізація не забезпечена відповідним механізмом, що надає управомоченому суб’єкту можливість захистити його законні інтереси. Тому на позитивну оцінку заслуговують положення Порядку, якими закріплюється процедура реалізації права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, щодо якого застосований запобіжний захід взяття під варту, на вільний вибір лікаря. Це забезпечує можливість такої особи фактично отримати необхідну медичну допомогу.

Форми реалізації права на вільний вибір лікаря

Аналіз наведених положень зазначеного нормативного акта дозволяє дійти висновку, що цим Порядком передбачено різні форми реалізації права на вільний вибір лікаря, серед яких слід виділити наступні:

1) медичне обстеження особи, взятої під варту. За загальним правилом воно здійснюється лікарем медичної частини СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров’я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

Консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров’я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини.

У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного нею лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Висновок медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов’язковому порядку включаються до медичної карти амбулаторного хворого або медичної карти стаціонарного хворого.

Відшкодування витрат, пов’язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів;

2) проведення додаткових лабораторних обстежень. У разі їх необхідності, якщо вони не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), такі обстеження проводяться на базі закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку;

3) надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров’я, лікар медичної частини

СІЗО повинен підготувати медичну довідку про стан здоров’я особи, узятої під варту, та звернутися із запитом до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО повинно забезпечити перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров’я, який має бути передбачено орієнтовним переліком закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, та направити довідку про стан здоров’я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Такий орієнтовний перелік має бути визначено управліннями охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та управліннями Державної пенітенціарної служби України в областях. (Враховуючи, що зазначений Порядок набув чинності 24.02.2012 р., такий орієнтований перелік закладів охорони здоров’я, в яких можуть лікуватися особи, взяті під варту, на сьогодні ще не оприлюднено);

4) надання невідкладної медичної допомоги. Якщо особі, взятій під варту, потребується невідкладна медична допомога, вона повинна надаватися лікарем СІЗО, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі – бригадою швидкої медичної допомоги. Керівництво СІЗО зобов’язано забезпечити своєчасний виклик бригади швидкої медичної допомоги.

У разі прийняття бригадою швидкої медичної допомоги рішення про необхідність госпіталізації особи, узятої під варту, перевезення її до закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. Керівництво СІЗО, як зазначено вище, забезпечує охорону особи, узятої під варту.

У разі госпіталізації особи, узятої під варту, до закладів охорони здоров’я керівництво СІЗО повинно повідомити особу або орган, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, а також родичів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, узятого під варту, або його законного представника.

Обов’язок створення належних умов для надання медичної допомоги підсудному, узятому під варту, покладається на лікаря медичної частини СІЗО, начальника медичної частини СІЗО та керівництво СІЗО.

Питання правосвідомості

Отже, підбиваючи підсумки, слід визнати, що на сьогодні створено належне правове підґрунтя для забезпечення особи, взятої під варту, необхідною медичною допомогою. Втім, реалізація цього права залежить не тільки і не стільки від його правового забезпечення, скільки від того, чи не зведуть його нанівець, залишивши лише декларацією, різноманітні детермінанти неправового характеру (людський фактор, правосвідомість практичних працівників, які не завжди готові визнати пріоритет забезпечення прав людини у сфері кримінального судочинства, корупційні практики тощо).

Саме у площині правосвідомості працівників слідчого ізолятора знаходиться неухильне виконання ними своїх професійних обов’язків, зокрема, стосовно створення належних умов для надання медичної допомоги особі, узятій під варту. Неналежне виконання цього обов'язку викликає необхідність у захисті прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, узятого під варту. Втім, чинне законодавство, на жаль, не містить ефективного механізму його здійснення. Так, відповідно до п. 1.5.5. Правил тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань працівники слідчих ізоляторів у межах повноважень, наданих Законом України "Про попереднє ув'язнення" та іншими законодавчими актами, самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, у тому числі за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, та порушення прав осіб, взятих під варту.

Оскарження дій чи бездіяльності працівників і керівників СІЗО

Відмова лікаря медичної частини СІЗО, начальника медичної частини СІЗО та керівництва СІЗО від надання можливості своєчасно отримати медичну допомогу, рівно як відсутність реагування цих осіб на звернення обвинуваченого, підсудного, що тримаються під вартою, чи їх захисників щодо надання медичної допомоги належного рівня та створення необхідних умов для реалізації права на вільний вибір лікаря може бути оскаржена прокурору, на якого відповідно до ст.121 Конституції України покладено здійснення функції нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ст.13 Закону України «Про попереднє ув’язнення» регулює порядок надсилання скарг осіб, взятих під варту. Втім, у ній взагалі не передбачено порядку оскарження дій працівників СІЗО, а також його керівництва, адже в цій статті йдеться лише про оскарження дій особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора та постанови судді про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або продовження його строків, про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту. На наш погляд, це є суттєвою прогалиною чинного законодавства, яку необхідно усунути. Вважаємо, що при оскарженні дій чи бездіяльності керівництва

СІЗО, скарги осіб, узятих під варту, мають надсилатися за тим самим порядком, що й скарги на вищезгадані дії та рішення, тобто через адміністрацію місця попереднього ув’язнення протягом доби з часу їх надання.

Крім того, рішення, прийняті суб’єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини першої, другої статті 55 Конституції України.

Однак чинний КПК не містить порядку оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності працівників слідчого ізолятора. Відсутність такої процедури фактично призводить до відмови у наданні судового захисту прав та законних інтересів особи, що є неприпустимим з огляду на ст. 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист належить до тих фундаментальних прав людини, які в жодному разі не можуть бути обмежені. До того ж, згідно з принципом 33 Зводу принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню або ув’язненню у будь-якій формі, прийнятих Резолюцією 43/173 Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 року, затримана або засуджена особа повинна мати можливість звернення до суду з питань неналежного поводження з нею з боку адміністрації установи.

З огляду на сказане, вважаємо, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників слідчого ізолятору в умовах чинного законодавства має здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а в контексті ідеології нового Кримінального процесуального кодексу України, яким запроваджується інститут слідчого судді, скарги даної категорії мають бути віднесені до його відання.

Юридичний вісник України


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Октябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Популярное
  • Справа № 643/16243/21
  • Справа № 638/16800/19
  • Ученые докопались до ИСТИНЫ. Мы 4-е поколение людей на планете. Какими были ЯДЕРНЫЕ войны древности
  • Через полгода после второй дозы происходит значительное снижение антител к коронавирусу, - исследование
  • $12 миллиардов на зарплаты и пенсии. Как Россия усилит поддержку "ЛДНР" и что это значит для Украины
  • ЖЕСТОКОЕ ИЗБИЕНИЕ ДЕВУШКИ НА САЛТОВКЕ: ИМЕНА ВИНОВНИКОВ ЗНАЮТ ВСЕ. КРОМЕ СЛЕДСТВИЯ
  • Прокуратура повернула ділянки на березі Дніпра, які отримали депутат та дружина депутата
  • В центре Харькова рухнул строительный кран (фото)
  • СКАНДАЛЬНАЯ ДОРОГА ЧЕРЕЗ «БАРАБАШОВО» ЗАДУМАНА, ЧТОБЫ ОТЖАТЬ ПРИБЫЛЬНЫЙ БИЗНЕС,– СМИ
  • Харьковский судья заявил о вмешательстве в его деятельность

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .