Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Про виселення без надання іншого жилого приміщення та зобов'язання вчинити дії
Категория: Показательное дело

altПоложення ч. З ст. 125, ст. 132 ЖК (про підстави виселення без надання іншого жилого приміщення чи з наданням такого) застосовуються до житлових правовідносин, одним із суб'єктів яких є особа, яка перебувала з підприємством, установою чи організацією у трудових відносинах. Закріплені в цих статтях закону гаранти не можуть бути застосовані при вирішенні спору про виселення із гуртожитку громадян, які не перебували чи не перебувають з організацією у трудових відносинах
 
Постанова Верховного Суду України від 19 грудня 2011 р. (витяг)
 
У квітні 2009 р. МВС звернулося до суду із позовом до Г., третя особа — К. У, про виселення без надання іншого жилого приміщення та зобов'язання вчинити дії.
 
Позивач зазначив, що в 1995 р. у зв'язку з трудовими відносинами К. І., а також членам його сім'ї — дружині К. У і дочкам К. А. І. та K. M., було надано згідно з ордером кімнату в гуртожитку. У 2005 р. на підставі рішення Центральної житлової комісії МВС від 7 вересня 2005 р. в цьому приміщенні зареєстровано матір дружини (тещу) К. І. — Г.
 
У 2008 р. відповідно до ордера К. І., а також членам його сім'ї — Дружині К. У, дочкам К. А. І. і K. M. та зятю — К. А. М., надано трикімнатну квартиру. Г. залишилася мешкати в кімнаті гуртожитку.
 
Вважаючи, що відповідачка безпідставно займає спірне приміщення, позивач просив виселити її із зазначеної кімнати без надання іншого жилого приміщення, зобов'язати Г. протягом семи днів знятися з реєстрації за адресою гуртожитку.
 
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 24 листопада 2010 р. позов задовольнив частково: виселив Г. зі спірної кімнати без надання іншого жилого приміщення, у задоволенні решти позову відмовив, вирішив питання про розподіл судових витрат.
 
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 19 травня 2011 р. зазначене рішення суду першої інстанції в частині виселення Г. зі спірної кімнати без надання іншого жилого приміщення скасував і в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовив, у решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
 
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 вересня 2011 р. касаційну скаргу МВС відхилила, рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2011 р. залишила без змін.
 
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України МВС просило скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2011 р. та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На обґрунтування заяви МВС послалося на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статей 127—129 та статей 125, 132 ЖК, пунктів 2, 9, 10, 41 Примірного положення про гуртожитки (затверджено постановою Ради Міністрів Української PCP від 3 червня 1986 р. № 208; далі — Примірне положення), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
 
Як приклад наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення позивач навів ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від З вересня 2008 p., від 9 липня 2008 p., від 2 квітня 2008 р. та від 9 вересня 2009 р.
 
Так, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 вересня 2008 р. було скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову про виселення з кімнати в гуртожитку без надання іншого жилого приміщення та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 липня 2008 р. скасував рішення першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про виселення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі цієї колегії суддів від 2 квітня 2008 р. суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову про виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення та залишення в силі рішення суду першої інстанції щодо задоволення зазначеного позову. Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 вересня 2009 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову про виселення з кімнати в гуртожитку без надання іншого жилого приміщення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Під час ухвалення цих рішень у справах, що виникли у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції дійшов висновків про те, що надання жилої площі в гуртожитку особам, які не працюють на підприємстві (без видачі ордера), є порушенням чинного законодавства та суперечить законодавчо визначеному призначенню гуртожитків (статті 127—129 ЖК); закріплені в ст. 125 та ч. З ст. 132 ЖК гарантії не можуть бути застосовані у спорі про виселення з гуртожитку громадян, які не перебувають із підприємством у трудових відносинах, незаконно вселилися та незаконно проживають у ньому.
 
Ухвалюючи рішення в цій справі та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про виселення Г. без надання іншого жилого приміщення, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, застосував до спірних правовідносин статті 125, 132 ЖК, п. 41 Примірного положення та виходив із того, що Г. вселилася до гуртожитку на підставі рішення Центральної житлової комісії МВС від 7 вересня 2005 р., тобто в установленому порядку; відповідачка хоча й не перебуває з позивачем у трудових відносинах, але є пенсіонеркою, пенсія призначена їй по старості, тому згідно з абз. 6 ст. 125 ЖК вона не може бути виселена без надання їй іншого жилого приміщення.
 
Отже, зазначені правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування судами норм матеріального права (статей 125, 127—129, 132 ЖК) не є однаковими з висновками, зробленими в наведених для прикладу судових рішеннях Верховного Суду України, ці норми матеріального права в подібних правовідносинах касаційні суди застосували неоднаково.
 
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника МВС, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Суди в цій справі встановили, що в 1995 р. у зв'язку з трудовими відносинами К. І., а також членам його сім'ї — дружині К. У. і дочкам — К. А. І. та K. M., було надано згідно з ордером кімнату в гуртожитку.
 
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної житлової комісії МВС від 7 вересня 2005 р. № 4 комісія заслухала полковника міліції К. У, яка просила зареєструвати за місцем її проживання свою матір — Г., та дозволила зареєструвати у гуртожитку Г.
 
У 2008 р. відповідно до ордера К. І., а також членам його сім'ї — дружині К. У., дочкам К. А. І., K. M. та зятю — К. А. М., надано трикімнатну квартиру, у зв'язку з чим договір найму жилого приміщення у гуртожитку з К. І. розірвано.
 
Г. у трудових відносинах із МВС ніколи не перебувала, але залишилася зареєстрованою та мешкає в кімнаті в зазначеному гуртожитку.
 
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 125, 127—129, 132 ЖК, Верховний Суд України виходив із такого.
 
Відповідно до ст. 127 ЖК, п. 2 Примірного положення гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.
 
Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 12 квітня 1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначив, що, вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, крім інших питань, і питання щодо видачі відповідно до Примірного положення ордера на зайняття жилої площі в гуртожитку.
 
Згідно із ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК, ч. 1 п. 10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
 
Отже, законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.
 
У п. 17 Примірного положення передбачено, що вселення громадянами, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, інших членів сім'ї, крім своїх неповнолітніх дітей, в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.
 
Право користування жилим приміщенням у гуртожитку такого члена сім'ї (або колишнього члена сім'ї) є похідним від права особи, якій у встановленому законом порядку виданий спеціальний ордер для проживання на період її роботи.
 
Крім того, згідно із частинами 2, 3 ст. 132 ЖК працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у ст. 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
 
Так, ст. 125 ЖК, п. 41 Примірного положення визначено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у ст. 124 цього Кодексу, а саме у разі, якщо робітники і службовці припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією за власним бажанням, не може бути виселено, зокрема, пенсіонерів по старості.
 
Отже, за змістом викладеного ст. 125, ч. З ст. 132 ЖК застосовуються до житлових правовідносин, одним із суб'єктів яких є особа, яка перебувала з підприємством, установою чи організацією у трудових відносинах.
 
Таким чином, закріплені в цих статтях ЖК гарантії не можуть бути застосовані при вирішенні спору про виселення з гуртожитку громадян, які не перебували чи не перебувають з організацією у трудових відносинах.
 
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі погодився з апеляційним судом, який припустився помилки в застосуванні статей 127—129 ЖК і дійшов передчасного висновку, що відповідачка вселилася до гуртожитку та проживає в ньому відповідно до встановленого порядку, і застосував ст. 125 і ч. З ст. 132 ЖК, що не можуть бути застосовані під час вирішення спору про виселення з гуртожитку особи, яка не перебувала з організацією у трудових відносинах.
 
За таких обставин та керуючись статтями 355, 360-3, 360-4 ЦПК, Верховний Суд України заяву МВС про перегляд Верховним Судом України ухвали суду задовольнив: ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від б вересня 2011 р. скасував, направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Февраль 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728 

Популярное
  • "TRAVEL продакшен врет" представляет: Как воруют бюджетные средства.
  • Де в Кернеса палало: чим запам'ятався 2018 рік
  • Про розгляд звернення
  • У нового власника при переході права власності на будівлю завжди виникають права на земельну ділянку, на якій розташована ця будівля і на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі (ВСУ у справі № 6-253цс16 від 13 квітня 2016р)
  • За год минус 200 тысяч человек: население Украины стремительно сокращается
  • Арсен Аваков закликав міську владу запустити на вулицях Харкова систему відеоспостереження
  • 5 забытых изобретений Николы Теслы, которые реально угрожали мировой элите
  • ВС/КЦС: Відсутність ЄСІТС на час подання апеляційної скарги не перешкоджає часникам провадження подати таку скаргу в паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду (ВС/КЦС № 644/3691/16-ц від 29.08.2018)
  • Полиция закрыла дело активиста из Харьковщины, которого нашли повешенным
  • Чем зарабатывает на жизнь топ-налоговик Алексей Кавылин

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .