Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Про визнання недійсним договору дарування квартири та відшкодування моральної шкоди
Категория: Показательное дело

altВідповідно до змісту ч. З ст. 215 ЦК України та роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, — а підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув і, встановивши, що позивачка не була учасником оспорюваного нею договору купівлі-продажу, помилково задовольнив її позов про визнання договорів недійсними
 
УХВАЛА
 
колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
від 1 грудня 2010 р.
 
(витяг)
У грудні 2004 р. Н., звернулася до суду з позовом до К. про визнання недійсним договору дарування квартири та відшкодування моральної шкоди.
 
Позивачка зазначила, що спірна однокімнатна квартира житловою площею 14, 9 м2 належала їй на праві власності. 30 грудня 2003 р. внаслідок відкритого перелому основи черепа помер син Н. У цей час вона була вже непрацездатна за віком, з 1996 р. перебувала на пенсії, розмір якої не відповідав прожитковому мінімуму. Після смерті сина позивачка залишилася самотньою і без сторонньої допомоги. Через сильне душевне хвилювання і горе, спричинене смертю єдиної близької людини, погіршився стан її здоров'я. Будучи в крайній нужденності, довіряючи відповідачу та сподіваючись на його підтримку, 26 серпня 2004 р. Н. уклала з ним договір дарування спірної квартири. Зазначені тяжкі для позивачки обставиш вплинули на її волевиявлення під час укладення цієї угоди на вкрай невигідних для неї умовах.
 
Пославшись на вказані обставини, Н. просила позов задовольнити.
 
Справу суди розглядали неодноразово.
 
У січні 2007 р. позивачка доповнила свої вимоги, звернулася до суду з позовом до І. та К. про визнання недійсним укладеного між ними 7 липня 2005 р. договору купівлі продажу спірної квартири,
мотивуючи позовні вимоги тим, що його укладено під час розгляду справи про визнання договору дарування квартири недійсним, коли спірна квартира перебувала під арештом згідно з ухвалою суду.
 
Пославшись на те, що К. навмисно увів в оману І. щодо обставин, які мають істотне значення, Н. просила визнати договір купівлі — продажу недійсним та виселити І. зі спірної квартири.
 
Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 10 жовтня 2007 р. обидва позови об'єднав в одне принадження.
 
Останнім рішенням цього суду від 24 червня 2008 р. позов задоволено частково: визнано недійсним договір дарування квартири, укладений 26 серпня 2004 р. між Н. та К.; визнано недійсним договір купівлі — продажу квартири, укладений 7 липня 2005 р. між К. та І.; сторони повернуто до первісного стану; стягнуто з К. на користь позивачки 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
 
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 19 серпня 2008 р. зазначене рішення районного суду скасував та ухвалив у справі нове рішення — про відмову в задоволенні позовних вимог.
 
У поданій касаційній скарзі заступник прокурора, пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
 
Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону від 7 липня 2010 р. № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі — Закон № 2453-VІ) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 р. і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
 
У зв'язку із цим справа має розглядатися за правилами ЦПК від 18 березня 2004 р. в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом № 2453-УІ.
 
Заслухавши суддю — доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
 
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що правових підстав для задоволення позову Н. згідно зі ст. 233 ЦК немає, оскільки договір дарування є безоплатною угодою і до нього не можуть бути застосовані правила зазначеної норми, а з інших підстав позивачка позову не заявляла. Тому суд під час вирішення спору безпідставно послався на статті 229, 230 ЦК.
 
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.
 
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
 
Згідно зі ст. 119 ЦПК підставами позову, які відповідно до статей 31, 212 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не посилання на певну норму закону. Тому якщо позивач посилається не на ту норму закону, суд уточнює підстави позову й застосовує відповідну норму закону незалежно від того, чи отримано на це згоду позивача.
 
Проте суд першої інстанції належним чином не з'ясував підстав заявленого позивачкою позову та всупереч закону визначив їх на власний розсуд.
 
Крім того, відповідно до змісту ч. З ст. 215 ЦК та роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
 
Норма ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, — з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК.
 
Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув і, встановивши, що позивачка не була учасником оспорюваного нею договору купівлі — продажу, помилково задовольнив її позов про визнання цих договорів недійсними.
 
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 336, 338 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Україну касаційну скаргу прокурора задовольнила частково: рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 р. і рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2008 р. скасувала, справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Апрель 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Популярное
  • КАК НЕ ПОТЕРЯТЬ СВОИ ДЕНЬГИ АРЕНДОДАТЕЛЯМ, В УСЛОВИЯХ КАРАНТИНА связанного с болезнью COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 ?
  • Теперь будет настоящая гражданская война... власти и богатых против нищего народа..., - Михаил Чаплыга
  • Приметы, привлекающие богатство
  • Забув про бізнес, доходи, нерухомість та навіть про власну дружину - що приховує від декларування новий голова Лозівської районної державної адміністрації?
  • НЕ дай вирусу распространится, береги себя и окружающих
  • "К пятнице может быть 25,5-26". Гривна падает из-за коронавируса и обвала ВВП. Что будет на следующей неделе
  • Нефть, солнце, пан Зиновий и Ротшильд. Кто на самом деле помогает делать карьеру Денису Шмыгалю
  • Экс-премьер Гончарук улетел из Украины. Фото
  • Украинец пытался ввезти из Польши более полумиллиона евро
  • Спецназ СБУ взял штурмом бордель в Харькове. Видео

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .