Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Гості з майбутнього, або Чи є законною діяльність українських колекторі
Категория: Правовой ликбез

altДонедавна у більшості наших громадян слово "колектор" викликало каналізаційно-сантехнічні настрої. Та з поширенням банківського кредитування, особливо з настанням фінансової кризи, виявилося, що колектор (від англ. collect -"збирати") - це працівник спеціалізованої комерційної структури по обробці безперечної заборгованості фізичних і юридичних осіб перед банками і іншими кредитними установами, а також аналізу вірогідності повернення та здійснення самих процедур по її стягненню. У всякому випадку приблизно так досі невідомий зміст цього слова розкривають нам численні словники і довідники.
 
Сергій ТЕНЬКОВ, доктор філософії у галузі права, спеціально для 'ЮВУ"
 
Поки що відсутнє спеціальне законодавство, яке б регулювало діяльність коректорських фірм, тобто фірми і комерційна діяльність є, а відповідного законодавства немає. Так, у КВЕДі (Класифікатор видів економічної діяльності) такий вид діяльності взагалі відсутній, тому колекторні компанії часто позначають свою діяльність як юридичні або інформаційні послуги. Втім, це не означає, що діяльність наших колекторів є повністю незаконною. Стягнення боргів регулюється великою низкою законодавчих актів з різних галузей права (цивільне, цивільно-процесуальне, господарське, кримінальне тощо). Та це в цілому, взагалі, а побоювання правозахисників викликають окремі певні аспекти коректорської діяльності. Нічого не вдієш, стягнення боргів, як і збирання податків — діяльність хоча і потрібна, але не дуже приваблива. І формування такого негативного ставлення почалося не сьогодні, свій вагомий внесок зробили, наприклад, літературні класики від Оноре де Бальзака до Марка Кропивницького. Літературний персонаж, малосимпатичний. Глитай або Павук, пригадується, стягував борги досить вправно, хоча і обходився без колекторів. А от лихвар Гобсек — постать навіть у чомусь трагічна.
 
Та повернемось до реалій сучасної України, наші класики також знайдуть тут багато цікавого... На практиці банки здебільшого співробітничають з колекторами в двох формах. Перша — це передача колектору права вимоги за кредитним договором — цесія, факторинг, купівля — продаж боргу, цілої низки боргів — кредитного портфелю (статті 5)2 — 519, ч. З статей 656, 1077-1086 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ тощо). Тобто колекторська фірма сама стає кредитором. При цьому факторинг слід розглядати окремо, він має істотні особливості.
 
Згоди боржника на відступлення права вимоги ЦКУ не вимагає, крім випадків, коли це прямо заборонено відповідним договором або законом (ч. З ст. 512, ч. 1 ст. 516 ЦКУ).
 
Отже, порада боржнику №1.
 
При укладенні кредитного договору наполягати на включенні такої заборони до тексту угоди. Практика свідчить, що натомість кредитні і фінансові установи, навпаки, намагаються включити до тексту договору своє право саме на відступлення права вимоги, хоча достатньо лише відсутності заборони на таке відступлення.
 
Крім цього, ч. 2 ст. 516 ЦКУ вимагає, аби боржника письмово повідомили про появу нового кредитора. Отже, за умов відсутності такого письмового попередження боржник нічого колектору не винен. Зрозуміло, що проблему самого боргу це не вирішує і лише відтерміновує час, дає певну відстрочку. Цікаво, що ч, 2 ст. 516 ЦКУ не визначає, хто саме має попередити боржника про заміну кредитора. У всякому випадку, не передбачено, що це має робити виключно первинний кредитор. Отже, на мою думку, це може зробити і сам колектор з урахуванням вимог ст-517 ЦКУ.
 
Слід звернути увагу також на ст. 513 ЦКУ. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
 
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований у порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
 
Стаття 517 ЦКУ вимагає, аби первісний кредитор передав новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
 
Порда боржнику № 2.
 
Вимагати від колектора, коли він завітає, аби той надав докази відступлення йому (його фірмі) права вимоги: оригінал договору цесії, купівлі — продажу кредитного портфелю тощо. Головне, щоб у цих договорах йшлося про передачу боргу саме за тим кредитним договором, що укладений з боржником, до якого завітали колектори (номер, дата, найменування сторін тощо).
 
Крім того, необхідно переконатися, що особа, яка прийшла, дійсно є представником колекторної компанії. Тут думки фахівців розходяться. Більшість впевнена, що слід пред'явити паспорт і довіреність або інший документ, підтверджуючий повноваження. На мою думку, для такої ситуації досить і звичайного службового посвідчення, за аналогією з візитами працівників обленерго, водоканалу тощо.
 
Правозахисники радять не пускати колекторів до свого помешкання, бо Конституція гарантує недоторканність житла. Приблизно так само і стосовно офісу. Упертість боржника дійсно може створити для колекторів певні ускладнення, особливо якщо боржник взагалі не йде на контакт і відмовляється спілкуватись. Якщо є судове рішення про стягнення боргу, то ситуація змінюється і подальше спілкування буде проводитися вже з державним виконавцем, хоча участь колектора не виключається. Проте суди здебільшого проти відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення. Та це тема для окремої публікації.
 
Якщо судового рішення немає або його з якихось причин неможливо виконати, то для колектора настає час "Ч" — починається його робота. Починається "телефонна" облога квартири або офісу боржника. Придумали і використовують спеціальний комп'ютерний пристрій, що змінює тембр голосу. У колекторській фірмі тримає слухавку якась дівуля і лагідно умовляє упертого боржника не опиратись і підкоритись долі — віддати борг. А на іншому кінці дроту боржник чує голос металевий, із сталевим відтінком, на кшталт так добре знайомого старшому поколінню Фантомаса, хіба що без дурнуватожахливого реготу. Особливо настирливі приходять на роботу, до сусідів, родичів, знайомих, пишуть листи, факси, СМС-повідомлення з попередженнями тощо. Що и казати, гіркий у колектора хліб, важка робота. Робота з тих, куди йдуть за покликанням. Взагалі складається враження, що колектор — це не професія, а стан душі...
 
Порада боржнику №3.
 
Коли колектор стає занадто настирливим, час згадати про ст. 32 Конституції України: "Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією України". Більш детально це прописано у ст. 301 ЦКУ. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.
 
На щастя колекторів у нас усе це фактично не працює. У принципі можна звернутись до прокурора або навіть до суду. Та це лише в американських кінострічках суддя забороняє комусь наближатись до позивача і його помешкання ближче ніж за 100 метрів, наші судді такого кіна напевно не дивились. Втім, якщо йдеться про відверті загрози, то міліція або прокурор можуть хоча б колектора посварити і попередити. Варто згадати і про Кримінальний кодекс України. Є стаття 189 (вимагання), є стаття 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань) — примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання. Втім, поки колектори ще недостатньо розгорнули свою діяльність, її недостатньо для формування певної судової практики.
 
На думку правозахисників, найбільш проблемним для колекторів питанням є вимоги до збереження банківської таємниці.
 
Тут варто звернутись до правової позицій Міністерства юстиції щодо діяльності "колекторських" організацій, висловлену у листі від 25 февраля 2009 г. Мін'юст нагадав, що ст. 32 Конституції України встановлено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. За Законом України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею (стаття 60).
 
Стаття 62 зазначеного Закону містить виключний перелік підстав, які дозволяють банку розкривати інформацію, що становить банківську таємницю. Так, однією з підстав, за умови наявності якої розкривається банківська таємниця, є письмовий запит або письмовий дозвіл власника такої інформації. Тобто банки мають право надавати інформацію, яка становить банківську таємницю, у порядку та у спосіб, встановлений Законом України "Про банки і банківську діяльність".
 
У зв'язку з цим, на думку Міністерства юстиції України, залучення банками колекторських" організацій для вимагання виконання зобов'язань боржниками за кредитними договорами можливо лише за наявності письмового запиту абописьмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці. За інших умов така діяльність порушує права та охоронювані законом інтереси громадян і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, статтею 182 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статтею 189 — за вимагання, статтею 355 — за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.
 
Фактично так само розглядається це питання у Правилах зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвержених постановою Правління Національного банку України від 14. 07. 2006 № 267 (з наступними змінами і доповненнями).
 
Втім, на мою думку, тут виникає певна колізія з положеннями ст. 517 ЦКУ. Як вже зазначалося, ст. 517 ЦКУ вимагає, аби первісний кредитор передав новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
 
Таким чином, з одного боку інформація про клієнта банку (боржника), що становить банківську таємницю лише за його згодою може передаватись колекторам, а з іншого боку — за таких умов неможливо виконати вимоги ст. 517 ЦКУ. Судячи з усього, вирішити цю проблему можна лише у відповідному кредитному договорі, за яким сам боржник "авансом" дає згоду на передачу інформації про себе колекторам.

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Июль 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

Популярное
  • В октябре НБУ введет банкноту в тысячу гривен
  • Это Вам не собачек выгуливать.
  • Трудовая миграция: не в деньгах счастье?
  • В Харькове ночью во дворе многоэтажки сгорели автомобили (фото)
  • Люди “смотрящего” по таможням и кандидаты от Коломойского. Кто идет в Раду по мажоритарке на Западной Украине
  • щодо розташування по вул. Полтавський Шлях, 56/58 в ТЦ «Підземне місто» нежитлового приміщення магазину одягу «Sports».
  • Нефть перешла к падению
  • Кто идет в проходной части списка Зеленского. Досье на всех кандидатов
  • Умер соратник Гриценко, избитый полицейскими
  • Зеленский отменил школьную форму

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .