Справа №: 2а-589/2011

 

ПОСТАНОВА

 

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпала Сергія Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

 

встановив:

 

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпала С. О., в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 280099 від 05 квітня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн..

 

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 05 квітня 2011 року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпало С. О. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 280099 від 05 квітня 2011 року, передбачене ч. 1ст. 122КУпАП, відносно нього та накладено штраф у розмірі 300 грн.. Відповідно до яких він 05. 04. 2011 року об 11 годині 50 хвилин на 117 км а/д Р-06 "Ульянівка-Миколаїв", керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху 50 км/год, рухався зі швидкістю 84 км/год., чим порушив п. 12. 9 б, 12. 10 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом "Радіс".

 

З вказаною постановою він не згодний, оскільки вважає, що відповідач ніяких доказів порушення ним Правил дорожнього руху не надав. Зазначив, що дійсно 05 квітня 2011 року рухався по а/д "Ульянівка-Миколаїв" на автомобілі ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1. Стверджував, що швидкість не перевищував і правил дорожнього руху не порушував. Зазначив, що не можна встановити автентичність та належність зафіксованої швидкості його автомобілю, оскільки приладом "Радіс" зафіксована лише вимірювана швидкість. З моменту зупинки його транспортного засобу до пред'явлення працівником ДАІ показань приладу вимірювання швидкості сплинуло декілька хвилин і дані покази могли стосуватися будь-якого іншого транспортного засобу. Просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 280099 від 05 квітня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн..

 

В судове засідання відповідач не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

 

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

05. 04. 2011 року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпало С. О. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 280099 від 05 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 про те, що 05. 04. 2011 року об 11 годині 50 хвилин на 117 км а/д Р-06 "Упьянівка-Миколаїв", керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху 50 км/год., рухався зі швидкістю 84 км/год., чим порушив п. 12. 9 б, 12. 10 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом "Радіс".

 

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.

 

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

 

Як вже зазначалося вище, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що швидкість руху автомобілю ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1, вимірювалася приладом "Радіс".

 

Однак в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні об'єктивні дані, підтверджуючі факт фіксації швидкості руху вищезазначеного автомобілю.

 

Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396. 2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це - Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності.

 

Відповідач не надав суду свідоцтва про державну повірку приладу для вимірювання швидкості "Радіс".

 

Крім того, у відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Розміри похибок вимірювань приладу "Радіс" інспектором ДПС, в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.

 

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять суперечливі дані щодо вчиненого ним правопорушення, а також самого факту вчинення правопорушення, пояснень свідків, при цьому відповідачем за час розгляду справи не надано будь-яких інших належних доказів, які б спростували доводи заявника.