Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Грубе порушення законодавства про працю
Категория: Горячая линия

altЧи є грубим порушенням законодавства незаконне звільнення працівника з роботи, невиплата заробітної'  плати? Яка відповідальність за такі дії наступає?

За відповіддю ми звернулись до адвоката В. Тугайбея.

Згідно зі ст. 172 Кримінального кодексу України (далі — КК) грубим порушенням законодавства про працю є:

По-перше, незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодав­ства про працю. Винні за такі дії караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

По-друге, ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього,вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. В такому разі передбачається більш сувора норма відповідальності: винні караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами настрок до двох років, або арештом строком до шести місяців.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю; це право надає можливість заробляти на життя працею, яку громадянин добровільно оби­рає або на яку добровільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення грома­дянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Враховуючи важ­ливість вказаних трудових прав людини та сучасний стан їх дотримання, чинне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за порушення законодавства про працю.

Загальною нормою, що передбачає кримінальну відпові­дальність за порушення трудових прав людини, є норма, пе­редбачена ст. 172 КК«Грубе порушення законодавства про працю». Крім цієї загальної норми, чинне кримінальне зако­нодавство передбачає ряд спеціальних норм про відпові­дальність за порушення трудового законодавства: ст. 170 КК «Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій»; ст. 171 КК «Пе­решкоджання законній професійній діяльності журналістів»; ст. 173 КК «Грубе порушення угоди про працю»; ст. 174 КК «Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку»; ст. 173 КК «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат».

Потерпілим від злочину визнається  працівник підприєм­ства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, або людини, яка працює у фізичної особи (у тому числі у суб'єкта підприємницької діяльності, боа ство­рення юридичної особи). Відповідно до ст. 21 Кодексу за­конівпро працю України (далі — КЗпП) допускається укла­дення трудового договору між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, а також з фізичною особою. Трудовий договір яв­ляє собою угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою; цією угодою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутріш­ньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, уста­нови, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Чинне законодавство до­пускає як усне, так і письмове укладення трудового догово­ру.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні наступ­них суспільно небезпечних діянь:

— незаконного звільнення працівника з роботи;

— іншого грубого порушення законодавства про пра­цю.

Усі злочинні діяння відповідно до ст. 172 КК зводяться до порушення законодавства про працю, але така форма  злочинного діяння, як незаконне звільнення, має особливу суспільну небезпеку.

Згідно зі ст. 43 Конституції України громадянам гаран­тується захист від незаконного звільнення. Незаконним звільнення працівника визнається тоді, коли воно здійснюється без законних підстав для цього або з пору­шенням встановленого законом порядку звільнення. Під час прийому на роботу між працівником і роботодавцем згідно зі ст. 21 КЗпП укладається трудовий договір. При цьому тру­довий договір може бути: безстроковим, на визначений строк або на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП). Залежно від виду трудового договору передбачають і різні підстави його припинення.

Договір на визначений строк або на час виконання пев­ної роботи, за загальним правилом, припиняється з моменту його закінчення або виконання певної роботи. Розірвання безстрокового трудового договору, відповідно до вітчизня­ного законодавства, можливе у виняткових випадках, прямо зазначених у законі, з обов'язковим дотриманням як підстав, так і порядку його припинення. Кодекс законів про працю передбачає загальні і спеціальні підстави звільнення праців­ника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Загальними визнаються підстави, що поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від форм власності та галузі народного господарства. До них віднесено, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; виявлення невідповідності працівника займаній посаді або вико­нуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або ста­ну здоров'я, які перешкоджають продовженню даної робо­ти; систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладаних на нього трудовим догово­ром або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівники раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогул без  поважних причин тощо.

Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу засто­совуються лише щодо окремих категорій працівників, а саме: керівників підприємств, їх заступників, головних бухгалтерів підприємств, їх заступників, а також щодоі нших службових осіб, перелічених у ст. 41 КЗпП, у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків; у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати дові­р'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, тощо.

Для розірвання трудового договору з працівником, крім законних підстав звільнення, законодавство про працю встановлює також певний його порядок, який залежить від ініціативи, що виявлена при розірванні трудового договору од­нією із сторін.
Загальними вимогами при розірванні договору з ініціати­ви власника виступають: персональне попередження за два місяці про наступне звільнення, можливість працевлаштуван­ня на іншій роботі на цьому ж підприємстві, врахування пере­важного права залишення на роботі, отримання попередньої згоди профспілкового органу тощо. Крім того, встановлюються законодавчі гарантії для окремих працівників при ро­зірванні трудового договору за ініціативою власника. Згідно зі ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу заборонено, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Ст. 198 КЗпП передбачає звільнення працівників молодших вісімнадцяти років з ініціативи влас­ника тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповнолітніх і лише у виняткових випадках і з подальшим працевлаштуванням.
Законодавство про працю встановлює не тільки вичерпні підстави, які надають можливість припинення трудового до­говору з ініціативи власника або уповноваженого ним орга­ну, а й порядок такого звільнення. Недотримання цих вимог порушує законодавство, яке регулює дані відносини, атому є незаконним.
Звільнення працівника з роботи — це завжди активні дії, що полягають у виданні наказу, в якому зазначаються підстави розірвання трудового договору з посиланням на відповідний пункт і статтю закону. На підставі цього наказу в трудовій книжці робиться запис про причини звільнення, в нійтакож дається посилання на формулювання чинного законодав­ства із зазначенням відповідного пункту та статті закону.
Під іншим грубим порушенням законодавства про працю слід розуміти будь-яке інше, крім незаконного звільнення працівника з роботи, порушення трудових прав людини. Під законодавством про працю у контексті ст. 172  КК слід розуміти норми, які є законодавчими актами України.
Інше порушення законодавства про працю визнається злочинним тільки у випадку грубого порушення трудових прав працівників.
Порушення законодавства про працю визнається грубим, виходячи з оцінки наступних об'єктивних та суб'єктивних критеріїв, кожен з яких має самостійне значення.
1)  Характер порушених трудових прав людини. Гру­бим визнається порушення тих основних прав людини, які передбачені   Конституцією України або самостійними   законодавчими актами. Такими є право на працю, право на відпустку, право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпочинок.
2)  Потерпілий. Потерпілим від цього  злочину є працівник, тобто "фізична особа, що працює за трудовим договором на підприємстві, в установі чи організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Законодавство приділяє особливу увагу забезпеченню та охороні прав найбільш незахищених категорій громадян, якими, перш за все, визнаються інваліди, молодь, жінки, у тому числі матері. Порушення прав цих категорій працівників у більшості випадків повинно визнаватися грубим порушенням законодавства про працю. Крім того, на оцінку діяння впливає і кількість працівників, стосовно яких здійснюються пра­вопорушення. Суспільна небезпека діяння, що пов'язане з порушенням прав цілої групи працівників на підприємстві, знач­но більша, ніж порушення прав окремого працівника.
3) Об'єктивні ознаки. Під час вирішення питання про грубе порушення законодавства про працю важливе значення має також аналіз самого діяння, його наслідків, способу, обставин, в яких воно здійснюється. Про грубе порушення прав працівників може свідчити систематичність таких порушень, тяжкі наслідки у вигляді фізичної, матеріальної та моральної шкоди, певний спосіб порушення трудових прав, пов'язаний  з примусом фізичним або психічним, а також обставини, які виключають можливість самостійного вибору працівником своєї поведінки. Грубим, зокрема, слід визнати порушення загальних вимог про охорону праці у випадку створення ре­альної загрози спричинення шкоди життю або здоров'ю працівників.
4) Суб'єктивні ознаки. На визнання порушення законо­давства грубим суттєво впливають мотиви та мета вчинення злочину (особисті неприязні стосунки, злісні мотиви значно підвищують ступінь суспільної небезпеки даних правопору­шень).
Інше грубе порушення законодавства про працю вчинюєть­ся шляхом дії або бездіяльності (наприклад, встановлення матеріальних стягнень запорушення трудової дисципліни, відмова від контролю за дотриманням законодавства про працю, відмова у прийнятті на роботу тощо).
Даний злочин вважається закінченим з моменту скоєння самого діяння (незаконного звільнення або іншого грубого порушення законодавства про працю) незалежно дід настання та характеру суспільно небезпечних наслідків.
Кваліфікованим видом даного злочину є незаконне звільнення або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи ма­тері, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Підставою кваліфікації дій винного, який вчинив злочинне порушення законодавства про працю, за ч. 2 ст. 172 КК вис­тупає категорія працівників, щодо яких скоєно дане правопорушення. Згідно з ч. 2 ст. 172 КК кримінальній відпові­дальності підлягає винна особа за дії, передбачені ч. 1 ст. 172 КК незаконне звільнення працівника з роботи з осо­бистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю), вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
За частиною 2 ст. 172 КК слід кваліфікувати дії винної особи як у випадку, коли вона достовірно знала про непов­ноліття наявність вагітності або дитини у потерпілої, так і в випадку, коли вона повинна була і могла бути обізнана про це. Якщо особа не знала і не могла знати про дані обстави­ни, винні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172 КК.
Найпоширенішими правопорушеннями стосовно даної категорії осіб є незаконне звільнення, відмова від встановле­них законодавством виплат, притягнення до надурочних робіт або робіт у святкові та неробочі дні, направлення певної ка­тегорії працівників у відрядження без їхньої згоди та ін.
Суб'єкт злочину. Аналіз об'єктивних ознак злочинного діяння свідчить про те , що його може вчинити тільки спеці­альний об'єкт, тобто одна із сторін трудових відносин — роботодавець (наймач), а саме особа, на яку покладені по­вноваження в законному порядку забезпечити дотримання і реалізацію трудових прав громадян (приймати працівників на роботу, забезпечити 40-годинний робочий тиждень, своє­часно надати відпустку та ін.Таким чином, суб'єктом даного злочину можуть бути на­ступні особи: службова особа підприємства, установи чи органі­зації, громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, на яких покладено повноваження в законно­му порядку щодо забезпечення, дотримання та реалізації тру­дових прав громадян.
Службовою особою відповідно до примітки 1 ст. 364 КК визнається особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконан­ням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-госпо­дарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціаль­ним повноваженням.
Представниками влади є працівники державних органів та установ, наділені правом у межах своєї компетенції вису­вати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої належності або підлеглості.
Фізичною особою відповідно до ст. 24 Цивільного ко­дексу України (далі — ЦК) вважається людина як учасник правових відносин.
Громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності визнається особа, яка здійснює підприємницьку діяльність за умови державної реєстрації її як підприємця без статусу юри­дичної особи (ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України).
Що стосується незаконного звільнення — самостійної форми вчинення цього злочину, то суб'єктом даного злочи­ну може бути тільки особа, наділена взаконному порядку повноваженнями на такі дії. Зазначеними суб'єктами можуть бути керівники підприємств, установ, організацій, громадянин-підприємець, фізична особа.
Суб'єктивна сторона злочину. Суб'єктивна сторона не­законного звільнення та іншого грубого порушення законо­давства про працю характеризується виною у вигляді пря­мого умислу. При реалізації злочинного наміру винна особа повинна усвідомлювати суспільно небезпечний характер сво­го діяння. Усвідомлення особою суспільно небезпечного ха­рактеру свого діяння означає розуміння нею як фактичних ознак, так і соціальної значущості вчиненого.При вирішенні питання про відповідальність за посягання на трудові права людини необхідно встановлювати не тільки сам факт порушення конкретних правил, але й усвідомлення особою того, що вона порушує вимоги чинного законодав­ства. Зокрема, незаконне звільнення працівника зроботи по­требує встановлення як самого факту порушення вимог законодавства, так і усвідомлення винним того, що звільнення працівника вчинюється за відсутності підстав або з порушен­ням його порядку.
Якщо особа була звільнена з роботи через помилку» (пе­реплутане прізвище працівника, загублені документи про переважне право на залишення на роботі тощо), винна служ­бова особа за наявності підстав може нести відповідальність лише за службову недбалість (ст. 367 КК).

Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
 
 Streaming, 9 ноября 2010 18:25
Хороший пост и ресурс. Поставила закладку на РСС. Знаете, в лисе появляется сверху в панельках закладка. Но так как много уже на что подписалась, поэтому хотела бы как-нибудь упорядочить закладки. Как-то читала, что есть специальные программы, через которые можно все просматривать. Может, посоветуете девушке?
 
 
 forex broker, 1 апреля 2011 11:48
Интересно, а почему так редко блог обновляете?
 
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Август 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Популярное
  • У випадку бездіяльності слідчого суддя за клопотанням учасника провадження встановлює конкретний строк для проведення процесуальної дії, стаття 114 КПК України (Жовтневий районний суд м. Харкова від 18 березня 2016р., суддя Федюшин М.В)
  • Нетверезий “коп” дістав пiстoлeт та виcтpілив чоловіку у спину, за те що той зробив поліцейському зауваження
  • ВССУ: Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.)
  • Найден тайный склад табачных контрабандистов (ФОТО)
  • Сім'я нового голови НБУ Шевченка заборгувала за комуналку 1,2 млн гривень
  • СБУ задержала на границе бывшего замдиректора завода имени Малышева c 55 медалями
  • На Харковщине сгорела иномарка. Возможен поджог (фото)
  • На Одесской таможне трое руководителей погорели на взятках
  • В Харькове прошел рейд по ночным клубам, барам и ресторанам (видео, фото)
  • ГЛАВВРАЧА ХАРЬКОВСКОЙ БОЛЬНИЦЫ ПОДОЗРЕВАЮТ В ХАЛАТНОСТИ С УЩЕРБОМ ПОЧТИ НА 3 МИЛЛИОНА ГРИВЕН

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .