Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 р., дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і розпорядження цим майном здійснюється за взаємною згодою.

 

У разі порушення цієї норми закону дружина наділена правом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним.

  Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

  Таким чином, правочини щодо належного подружжю спільного майна, які потребують обов'язкового нотаріального посвідчення, державної реєстрації, а також правочин щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом лише при наявності письмової згоди другого з подружжя. Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на укладення такої угоди повинна бути нотаріально засвідчена.