Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Внешний долг и трудовая эмиграция: чем они опасны
Категория: Аналитика

 

Не буде зайвим час від часу нагадувати собі про величезне економічне відставання України, накопичене з початку 90-х років минулого століття.

За рівнем ВВП ми відстаємо в 3,3 рази від Польщі і в 3 рази від Туреччини (рис. 1). Як на мене, це вже небезпека, а не просто ризик.

Рис. 1. ВВП країн на особу в доларах за паритетом купівельної спроможності в 2016 р.

 

Щоб обґрунтувати тезу про небезпеку цього відставання, зверну увагу на два явища, які прогресують після 2014 р. Перше - це стрімке нарощування зовнішнього боргу України, який зріс до 47% щодо ВВП у 2015році ( рис. 2), а друге - масова трудова еміграція з України.

Рис. 2. ВВП та зовнішній державний борг України в 2007-2017 рр.

 

Цього року за зовнішніми зобов’язаннями ми маємо сплатити 3,6 млрд дол., протягом наступних 2019 та 2020 рр – по 6,5 млрд дол.

Для України - це величезний ресурс, що міг би бути потрачений на розвиток. Наприклад, на будівництво доріг в 2018 році виділено 1,5 млрд дол, а на статутний капітал Експортно-кредитного агентства – менше 8 млн дол.

Питання не було б таким тривожним, якби Україна мала диверсифіковану і конкурентоздатну економіку, що генерує високу додану вартість, експорт і дохід бюджету, щоб цей борг обслуговувати, як наприклад це відбувається в США чи Японії. Однак ми експортуємо сировину та напівфабрикати, а імпортуємо дорогу готову продукцію, маючи негативне торгове сальдо (у 2017 році – мінус 4,9 млрд дол).

Цей борг обслуговують господарюючі суб’єкти чи економічні агенти - корпорації та домогосподарства, тобто ми з вами через сплачені податки і збори. А якщо цих надходжень не вистачає, тоді потрібно або підвищувати податки, або виснажувати золотовалютні резерви, або вдаватись до нових запозичень, які зроблять цей борг ще більшим.

За такого розвитку подій основним аргументом на користь чергової програми запозичень вже стає не економічний розвиток, а необхідність розрахунків за попередні борги. Цю тезу ми вже почали чути від тих, хто пропонує почати нову програму співпраці з МВФ.

На перераховані вище фактори накладається ще й масовий виїзд працівників на роботу за кордон ( рис. 3).

Рис. 3. Кількість трудових мігрантів з України в 2013-2017 рр., млн осіб

 

Кількість трудових емігрантів з України цього року може скласти від 500 до 700 тис. людей. В ЄС це явище називають м’яко - "циркуляція", коли на місце робітників, що виїхали, приїжджають кваліфіковані, але менш оплачувані працівники з інших країн.

Для прикладу, " циркуляція" відбувається в Польщі, поляки їдуть в багатші країни, українці ж приїжджають працювати на їх місця. Але хто замінить робочі руки українців, що виїхали? Хіба невидимі і всюдисущі китайці. Тому у нашому випадку ми маємо використовувати слово "евакуація", а не "циркуляція".

Зараз у Польщі лише офіційно працює більше 1 млн українців, які створюють 55-60 млрд доларів доданої вартості(!). Голова Центробанку Польщі дуже розраховує на українців та очікує щорічного притоку 200-300 тис. працівників.

Уявляєте, як за такого сценарію знекровлюватиметься робочий потенціал і знелюднюватиметься країна. І це тоді, коли маємо військовий конфлікт на Сході і напруження з деякими сусідами на Заході.

В України просто немає альтернативи "економіці надолуження", коли ВНП країни зростатиме орієнтовно на 7% протягом мінімум 15-ти років. Держави, що проходили подібний період надолуження, а це країни Західної Європи ( Німеччина, Франція, Велика Британія в 50-60-х роках XX ст.), Японія 60-х років, Південна Корея в 70-80- х роках, Польща з кінця 90- х, Китай з початку 2000-х., впорались із двома ключовими проблемами.

Вони домоглись списання чи вигідної реструктуризації зовнішніх боргів (якщо такі були) і вони мали резерв та поповнення робочої сили через природний приріст населення, притік іммігрантів чи внутрішнє переміщення із менш до більш продуктивних секторів виробництва. І жодна зі згаданих країн не мала програми співпраці з МВФ, подібної до нашої теперішньої.

В України інша історія. У нас зовнішній борг і трудова еміграція стали двома важкими тягарями на шляху економічного розвитку. І як злетіти з таким тягарем? Сконцентруватись на спільній причині цих негараздів і запустити політику, яка цю причину усуває.

Українська економіка перебуває у полоні низькопродуктивного матеріального виробництва. Таке виробництво не може генерувати ті доходи, які б дозволили відмовитись від позичання і запропонувати ту кількість привабливих робочих місць, щоб зупинили масовий виїзд спеціалістів.

Щоб це змінити – потрібна інша, спеціальна політика, сконцентрована на зміні структури матеріального виробництва країни, політика індустріального переходу, що спонукає економічних агентів інвестувати насамперед у переробні  виробництва, у яких і зосереджено найбільший потенціал доданої вартості. А це означає зміну парадигми економічного розвитку країни, яка на сьогодні є спробою впровадження неоліберальних підходів на ґрунті місцевого низько продуктивного, рентного капіталізму.

Як на мене, арсенал заходів для побудови іншої промислової структури в контексті України зрозумілий. Але це окрема розмова.

Скажу лише, що це має бути не чергова програма співпраці з МВФ у старому форматі і не просто віра в універсальність вільного ринку, якому, як виявилось, не потрібні українські локомотиви, трамваї чи трактори, тому що їх прекрасно вироблять американці, чехи чи німці. 

Ця інша структурна політика вимагатиме високого особистого залучення і політичних лідерів, і громадян. І що абсолютно певно, така політика є не сумісною із жадібністю, яка, як відомо, сліпа і не бачить небезпеки...

Джерело: економічна правда


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Июнь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 

Популярное
  • КП "Харьковводоканал" всячески пытается навязать свой проект договора на водоснабжение и водоотведение. (Часть 2)
  • КАК НЕ ПОТЕРЯТЬ СВОИ ДЕНЬГИ АРЕНДОДАТЕЛЯМ, В УСЛОВИЯХ КАРАНТИНА связанного с болезнью COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 ? (Часть2)
  • СБУ подозревает «Альфа Банк» в финансировании террористов «ДНР» и «ЛНР»
  • В МОЗ утвердили рекомендации для парикмахерских, магазинов и т.д. на время карантина
  • Звільнили під час карантину: як оскаржити
  • Как доказать законность денег при пополнении карты более чем на 5000 грн
  • У Харкові показали проекти нового міськового торгового ринку та нової дороги. Ексклюзив
  • КП "Харьковводоканал" всячески пытается навязать свой проект договора на водоснабжение и водоотведение. (Часть 1)
  • ООН ОЗВУЧИЛА СУММУ УБЫТКОВ, ПРИЧИНОЙ КОТОРЫХ СТАЛ КОРОНАВИРУС
  • КП "Харьковводоканал" всячески пытается навязать свой проект договора на водоснабжение и водоотведение. (Часть 3)

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .