Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Номінальний утримувач: інвестиції чи чорна діра для брудних грошей
Категория: C места событий

Картинки по запросу номінальний утримувач інвестиції

У травні 2018 парламент ухвалив законопроект, який, за словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, допоможе залучити в Україну 100 млрд грн інвестицій.

Цей закон запровадив концепцію номінального утримувача, через якого іноземці зможуть набагато простіше без зайвих бюрократичних бар'єрів купувати в Україні цінні папери.

Відбуватися це має так: іноземний інвестор звертається до іноземного банку, який від власного імені відкриває рахунки в Україні і купує українські цінні папери – наприклад, ОВДП чи акції підприємств. Такий іноземний банк матиме статус номінального утримувача (номіні) в Україні.

Проблема лише в тому, що реальний інвестор, який стоятиме за номінальним утримувачем, може залишатися анонімним для українських фінансових установ та правоохоронних органів.

Цим статусом зможе скористатися як чесний бізнес для економії на бюрократичній тяганині, так і будь-хто із санкційного списку або нечистих на руку політиків чи чиновників з метою легалізації злочинних капіталів.

Хоча формально закон говорить, що особи із санкційного списку не зможуть скористатися інститутом номінального утримувача, наразі немає реального механізму розкриття кінцевих бенефіціарних власників цінних паперів, придбаних номіні.

Це створює чорну діру в національній системі протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. 

Ідентифікувати російських або українськийх клептократів, котрі ховатимуться в офшорах за складною корпоративною системною власності та номінальними директорами, буде практично неможливо навіть для правоохоронних органів.

І цей закон вступає в силу 24 листопада – уже за кілька тижнів.

Нейтралізувати описані ризики мала би Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Саме Нацкомісія зобов'язана розробити підзаконні нормативно-правові акти на виконання закону, а саме визначити вимоги до іноземного номінального отримувача, до обсягу інформації про іноземного інвестора, яка має зберігатися в Україні, та до інформації про кінцевого бенефіціарного власника придбаних номіні цінних паперів, яка має надаватися на вимогу українських правоохоронних органів.

Якщо НКЦПФР не встановить таких вимог, номіні зможе цілком законно і безкарно ігнорувати запити правоохоронних органів про кінцевих бенефіціарів цінних паперів.

Українські банки також не матимуть такої інформації. Українським правоохоронцям залишатиметься надсилати за кордон запити про міжнародну правову допомогу, відповіді на які можна чекати роками.

Автори законопроекту свідомо вирішили звести до нуля інформацію про кінцевого бенефіціара цінних паперів, придбаних номіні.

Більше того, вони кажуть, що іноземні банки значно краще виконують вимоги фінансового моніторингу, дотримуються стандартів ФАТФ, а отже, цілком якісно перевіряють доброчесність своїх клієнтів, перш ніж братися за роль номіні. Проте це твердження не відповідає дійсності.

Нещодавній скандал з Danske bank лише вчергове підтвердив хибність такої презумпції.

Через Естонське відділення найбільшого банку Данії за 2005-2015 роки вивели з країн колишнього Радянського Союзу близько 235 млрд доларів підозрілих коштів.

Банк країни, яка вважається однією з найменш корумпованих відповідно до Індексу сприйняття корупції Трансперенсі Інтернешнл, особливо не переймався виконанням вимог законодавства щодо повної ідентифікації клієнтів, виявлення серед них публічних діячів та перевірки джерела їхніх статків та доходів. І Danske bank – далеко не виключення з правил.

Нехтувати вимогами фінансового моніторингу дозволяють собі деякі банки інших поважних країн, які декларують дотримання стандартів ФАТФ – наприклад, АвстріїКіпруНімеччини.

Покладатися на іноземні банки для виявлення недоброчесних українських чи навіть російських корупціонерів-псевдоінвесторів – неприпустимо. Потрібно надати українським правоохоронцям можливість ідентифікувати кінцевих бенефіціарів інвесторів у цінні папери.

Наразі Нацкомісія не пропонує встановити додаткові вимоги до іноземних банків, які можуть стати номіні. Тому такими номінальними утримувачами цілком реально можуть стати банки-мийки з країн Європейського Союзу.

Утім, вирішити проблему – просто. НКЦПФР має встановити чіткий обов'язок для номінальних утримувачів повідомляти українським депозитарним установам детальну інформацію про встановленого кінцевого бенефіціара – їх клієнта, а також строки надання такої інформації на запит правоохоронних органів у рамках кримінального провадження.

На жаль, наразі такі положення відсутні у проектах актів, опублікованих НКЦПФР для публічного обговорення

Центр протидії корупції подав офіційні пропозиції для НКЦПФР усе ж таки виконати свій обов'язок та привести до ладу правила надання інформації про бенефіціарів номінальними утримувачами.

Власне, таку обіцянку ми отримали від уряду в травні 2018, коли вперше виявили ознаки чорної діри в національній системі протидії відмиванню грошей та забили в тривожні дзвони.

Інакше вже з 24 листопада в Україні запрацює узаконена схема, яка дозволить швидко і без ризиків впливовим корупціонерам легалізувати свій брудний капітал через чорну діру номінального утримувача. І такими клієнтами можуть стати не лише українські, а й російські клептократи.

Джерело: Блоги


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Ноябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 

Популярное
  • "Самый недооцененный город": американский блогер снял видеоролик про Харьков
  • Щодо магазину «Простор» по пров. Амурському, 1 (біля виходу № 2 станції метро «Академіка Барабашово»)
  • АРТ-ОБ’ЄКТ «ДЕШЕВА ЗЕМЛЯ ПІД НОСОМ У КЕРНЕСА»
  • Сколько будет стоить неправильное название должности
  • Квартирне питання: як перевірити забудовника
  • В Болгарии под отелем на Солнечном берегу обнаружили типографию по изготовлению евро и долларов
  • Щодо будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-побутового призначення за адресою: пров. Ярославський, 7/9 у Подільському районі м. Києва.
  • Потрапили в яму та пошкодили автомобіль? Черговість дій.
  • Банки повысили ставки по депозитам
  • Квартирный вопрос вдовы Вороненкова. За что Мария Максакова судится со своим новым мужем и какая здесь связь с убийством экс-депутата Госдумы

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .