Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Працьовиті депутати, наляканий бізнес
Категория: Дела житейские

В Україні передвиборний сезон. Законодавча сфера стає не лише інструментом регуляторного впливу, а й плацдармом для політичного піару. Як почуває себе в таких умовах бізнес?

До листопада 2018 року депутати восьмого скликання Верховної Ради зареєстрували майже 23 тис законопроектів щодо різних сфер життя, в тому числі стосовно бізнесу. Серед суб'єктів законодавчої ініціативи в Україні парламентарі є найбільш активними. Європейські колеги можуть позаздрити такій продуктивності.

В середньому за рік, за даними Комітету виборців, українські депутати реєструють 1 800 законопроектів. Це в 300 разів більше, ніж парламентарі в Норвегії та Швейцарії, у 140 разів більше, ніж у Греції, й уп'ятеро більше, ніж у Франції.

"Чим ближче вибори 2019 року, тим більша загроза, що політики забудуть про реальну роботу і зосередяться на передвиборному популізмі. Під час роботи восьмої сесії ми зафіксували зростання кількості законодавчого спаму", — заявляє голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

 
голова Комітету виборців України Олексій Кошель
DNIPROGRAD.ORG

В Офісі ефективного регулювання (BRDO) пояснюють, що за функціями виділяють кілька типів парламентів.

Перший — парламент-штампувальник: функція зводиться до автоматичного освячення законопроектів.

Другий — парламент-арена: місце для виступів і дебатів політиків, а ключові ініціативи розробляються поза ним.

Третій — трансформаційний парламент: основний центр фахової експертизи та ініціатор змін.

"Модель нашого парламенту — це "арена". Проблеми починаються тоді, коли вона починає вважати себе "трансформаційним парламентом", не маючи при цьому ресурсів та експертизи", — пояснює заступник голови BRDO Денис Малюська.

У передвиборний рік українські парламентарі все частіше реєструють популістські пропозиції. Для багатьох депутатів генерування законопроектів, які не мають жодних шансів бути ухваленими, є засобом політичного піару перед виборцями.

Тому у Верховній Раді ледь не щодня з'являється абсолютно безглузді та абсурдні законопроекти, найчастіше пов'язані з деофшоризацією, націоналізацією, пільгами, дотаціями та пенсіями. Як впливає така кількість ініціатив на ситуацію в країні та на її економічну привабливість для інвесторів?

"Непрогнозованість законодавства зменшує горизонт планування для бізнесу та змушує закладати регуляторні ризики у ціну своїх товарів і послуг. Іноземним інвесторам складно зрозуміти, чому в парламенті завжди можна знайти кілька законопроектів, які можуть істотно зашкодити їх бізнесу", — вважає Малюська.

З цим важко не погодитися. Перевірити професійність такої кількості ініціатив нереально. Нерідко здається, що законопроекти пишуться за годину до реєстрації.

Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський каже, що ресурси Верховної Ради та її комітетів розпорошуються на формальне опрацювання "законодавчого спаму". Це може бути однією з причин, чому корисні для бізнесу законопроекти подекуди губляться або роками чекають на ухвалення.

Популярним способом законодавчого засмічення є реєстрування альтернативних проектів. Часто їх буває так багато, що розмивається основна ідея ініціативи.

У Європейській бізнес-асоціації констатують, що найулюбленішими прийомами законодавчого спаму є реєстрація подібних законопроектів. Вони можуть містити абсурдні норми, щоб відволікати увагу або затягувати процес ухвалення. Іноді вони суперечать чинним нормативним документам.

Часто закони поспіхом ухвалюють "за основу і в цілому", а потім довго вносять до них правки. Це однозначно не спрощує життя бізнесу.

До прикладу, зараз багато уваги приділяється питанню поводження з відходами. Врегулювати це питання неодноразово намагалися через запровадження екологічного податку. Така норма була закріплена у низці проектів законів: №4835, №4835-д, №4836, №4837, №3198, №3199 та №6602.

"Бізнес побоюється, що це лише створить додаткове навантаження на бізнес і не врегулює системи поводження з відходами", — зазначає заступник директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська.

Заступник директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська
Заступник директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська
AGROPOLIT.COM

Інший приклад — серія законопроектів про внутрішній водний транспорт. Їх уже чотири версії. Перший варіант, №2475-а, було зареєстровано 4 серпня 2015 року. Другий документ, №2475-а3, з'явився 16 червня 2017 року. Третій, №2475-а3, — 9 липня 2017 року, четвертий, №2475-а4, — 7 березня 2018 року.

Крім того, за останні два роки було чотири законопроекти щодо реформи податкової міліції: №4228, №8157, №8157-1 та №8157-2. Усі вони передбачали створення аналітичного несилового органу, який уніфікує функції силових відомств з боротьби з економічними злочинами і замінить податкову міліцію.

Тільки восени 2018 року в парламенті було зареєстровано 17 законопроектів щодо регулювання тютюнової галузі. Більшість з них стосується оподаткування. Це дивно, адже ще 2017 року парламент проголосував за щорічний план підвищення податкових ставок на сигарети до європейського рівня.

Профільний комітет Верховної Ради мусить проаналізувати кожен такий законопроект. Це вимагає значних ресурсів і відкладає розгляд ключових ініціатив.

"Інколи складається враження, що можновладці не можуть або не хочуть досягати консенсусу задля якісного врегулювання питання, тож просто займаються "спамінгом" законопроектів", — наголошує Михайловська.

Окремо слід звернути увагу на помилки в законопроектах. Часто вони бувають абсурдними і продовжують "жити" в законах після підписання президентом.

Наприклад, українські законотворці можуть легко перетворити вино на воду: в одному із законів встановлено, що "вода питна" — це "харчовий продукт, придатний для споживання людиною". За буквального тлумачення цієї дефініції під правила, що регулюють "воду", потрапляв би будь-який різновид їжі чи напоїв.

Помилки в законопроектах трапляються навіть при адаптації європейського законодавства. Іноді просто неправильно перекладають євродирективи, в інших випадках — копіюють інформацію для пояснювальних записок до законопроектів з Вікіпедії.

Зокрема, у травні 2015 року в парламенті був зареєстрований законопроект №2430, який повинен адаптувати євродирективу 2014/40/ЕС щодо регулювання тютюнової галузі. Проте він містив багато лексичних та юридичних помилок і через це був відхилений Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради.

Його замінили на законопроект №2820, який незначно відрізняється від свого попередника і містить ті ж самі помилки. 

Серед абсурдних ініціатив — необхідність читати "Отче наш" перед кожним засіданням парламенту або націоналізація торгової мережі "АТБ". Такі пропозиції депутатів недопустимі для цивілізованої країни, мета якої — сприяти зміцненню економіки, залученню інвестицій та розвитку бізнес-середовища.

"Важливо зменшувати обсяги законодавчого сміття. Слід розробляти стабільне та зрозуміле законодавство, виконувати правила й регламенти, уникати популізму, мислити стратегічно, думаючи про кінцевий результат", — вважає Михайловська.

Проте аналізувати регуляторний вплив здатні не всі учасники законодавчого процесу.

Так, недавно — в законопроекті №8322 — депутати запропонували збільшити фіскальне навантаження на оплату праці. Законопроектом передбачається скасувати максимальну межу нарахування Єдиного соціального внеску (ЄСВ) та запровадити регресивну шкалу 20%-5% до сум, що перевищують максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Загалом підвищення податкового навантаження — дуже чутлива тема для обговорення, yе кажучи уже про те, що від такого нововведення тільки зростатиме "привабливість" тіньових схем з оплати праці. 

І знову жодних розрахунків і оцінок щодо впливу, хоча для таких галузей як освіта, сфера послуг, IT, де зарплата становить левову частку витрат, такий крок точно матиме негативні наслідки.  

Інший приклад — законопроекти депутатів, якими пропонується повернути державне регулювання цін на "соціально значущі продукти харчування". Парламентарі досі впевнені, що вони краще за виробників знають, як формувати ціни. Фінансове обгрунутування в таких документахт так само відсутнє.

Так само автори ще одного законопроекту №4030а — щодо заборони викладки сигарет —не аналізували ні поведінку курців, ні економічні наслідки такої ініціативи.

При розробці ініціатив депутатам варто більше зусиль витрачали на аналіз проблеми, визначення можливих варіантів її вирішення, прогноз наслідків, аналіз втрат та вигод, обговорення із зацікавленими сторонами та експертами.

"На жаль, жоден законопроект в Україні не проходив усі ці етапи", — констатують в BRDO.

Джерело: Економічна правда


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Декабрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

Популярное
  • Мнение: украинских мигрантов невозможно уговорить вернуться домой
  • Не все в курсе. Почему доллар упал, а цены на импорт — нет
  • СКОРОХОД ПОДТВЕРДИЛА, ЧТО РАЗУМКОВ УПРАВЛЯЕТ ГОЛОСАМИ СЛУГ НАРОДА С ПОМОЩЬЮ ШИФРА
  • Прокуратура будет требовать возврата в госсобственность земель Национального парка "Гомільшанські ліси"
  • Восемь должностных лиц Октябрьского лесхоза подозреваются в растрате
  • На земельном участке харьковского ВУЗа строят многоэтажку
  • Лесничество в Харьковской области подозревают в растрате на 100 миллионов
  • На арсенале в Балаклее прогремели взрывы
  • В Харькове ограбили мужчину: украли телефон и кредитную карту
  • Обшук під маркою огляду

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .