Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Заперечення щодо проведення дій у судовому розгляді можуть мати грунтовний характер.Подаю зразок таких заперечень.
Категория: Важно знать

Ð154;аÑ128;Ñ130;инки по запÑ128;оÑ129;Ñ131; Ð151;апеÑ128;еÑ135;еннÑ143; Ñ137;одо пÑ128;оведеннÑ143; дÑ150;й Ñ131; Ñ129;Ñ131;довомÑ131; Ñ128;озглÑ143;дÑ150;Заперечення щодо порядку проведення дій в порядку ч. 2 ст. 42 та ч. 4 ст. 46 КПК України

Відповідно до ст.22 ч.6 КПК України суд, зберігаючи об»єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Однак у справі... при дослідженні доказів обвинувачення суд діє односторонньо, залишає без уваги заяви захисту, подані в порядку ст. 89 ч. 3 КПК та з інших підстав. За загальним правилом, у випадку подачі заяви про очевидну недопустимість доказу в порядку ст. 89 ч. 3 КПК суд повинен це питання дослідити в нарадчій кімнаті. В разі встановлення очевидної недопустимості доказу суд припиняє його дослідження, якщо воно було розпочате або ж взагалі не здійснює такого дослідження.
Згідно зі ст. 92 КПК на сторону обвинувачення покладається обов'язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов'язок доказування належності та допустимості поданих доказів. 
(Постанова ВС від 12.02.2019 по справі № 522/2256/16-к (№ в ЄДРСР 79957655)

Однак обвинувачення не виконує цей свій обов»язок, а заяви захисту про неналежність та недопустимість доказів судом ігноруються.

До суду подано клопотання про те, що докази, що подані прокурором (відеозаписи, тощо) не відкривались в порядку ст. 290 КПК. На розгляд суду подано також клопотання про дослідження не тільки самих доказів, але і процесуальних рішень, на підставі яких проводились слідчі дії. Однак суд, всупереч вимогам ст. 22 КПК не забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони, ухиляється від дослідження рішень слідчих суддів.

На вимогу захисту пред»явити такі рішення суд їх не надає всупереч вимогам ч. 1 ст. 359 КПК. Тобто грубо порушується встановлений законом порядок дослідження доказів. Відповідно до ст. 357, 358, КПК речові та письмові докази подаються для ознайомлення, а документи пред»являються для ознайомлення захисту. Однак це не відбувається. При дослідженні доказів учасники судового засідання мають право ставити запитання з приводу доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали. І ця норма закону судом також не дотримана. Суд не забезпечив явку цих осіб для того, щоб захист мав можливість задати їм запитання.

Прокуратура надала відеозаписи, документи та речові докази, які були одержані в порядку НС(Р)Д без відповідних рішень слідчих суддів. Незважаючи на наполягання захисту суд не пред»являє цих процесуальних рішень, а їх відсутність є підставою для визнання доказів, одержаних на підставі цих процесуальних рішень недопустимими доказами. Клопотання захисту про надання таких процесуальних рішень слідчих суддів суд залишає без уваги і продовжує дослідження доказів, щодо яких не представлено процесуальних рішень слідчих суддів.

Частина доказів одержана в порядку оперативно-розшукової діяльності. Однак доказів про те, що була заведена оперативно-розшукова справа не представлено. Без документа про заведення оперативно-розшукової справи одержані докази є недопустимими.
Відповідно до ст. 9 Закону Про оперативно-розшукову діяльність № 2135-XII у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.
(Постанова ВС від 12.02.2019 по справі № 522/2256/16-к (№ в ЄДРСР 79957655).

У справі є матеріали НСРД. Закон ставить ряд вимог до таких матеріалів: 
Так, п. 4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Голови служби безпеки України №440 від 12.08.2005 року, зазначає, що відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії становлять державну таємницю.

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, само по собі вже становить державну таємницю, яка не підлягає розголошенню особі, яка не має відповідного допуску до державної таємниці. Методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії також становлять державну таємницю і не підлягають розголошенню особам, які не мають допуску до державної таємниці.

До речі і поняті, які присутні під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно змісту положень статті 517 КПК України повинні мати допуск до державної таємниці, бо їм також відкривається слідчим чи оперативним працівником державна таємниця про сам факт проведення негласної слідчої (розшукової) дії та методи її проведення. Звідси, висновок що будь-яка особа, яку слідчий чи оперативний працівник залучають до участі в негласних слідчих (розшукових) діях повинна спочатку отримати допуск і доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 1, ч. 4 ст. 27 Закону України «Про державну таємницю», допуск до державної таємниці, це оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Відповідно до ч.3 ст. 517 КПК України, така особа без оформлення допуску не може бути допущена до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Не виконання слідчим, оперативним працівником положень ч.3 ст. 517 КПК України та положень Закону України «Про державну таємницю», тягне за собою недопустимість отриманих під час негласної слідчої (розшукової) дії доказів.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 84 КПК України, фактичні дані, які отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, доказами в кримінальному провадженні бути не можуть.

Залучення особи до конфіденційного співробітництва та використання її для створення слідчим відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, це є окрема негласна слідча (розшукова) дія – контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту (п.2 ч.1 ст. 271 КПК України). Однак прокурором не надано документальних даних про прийняття такого рішення.

Грубо порушуються при дослідженні матеріалів і ст..290 КПК. Стосовно цих вимог є позиція Великої палати ВС:
(Постанова ВП ВС від 16 січня 2019 року, справа № 751/7557/15-к).

Велика Палата Верховного Суду вважає:

53. Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

54. Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

55. На необхідність дотримання законної процедури, 
принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа «Джеват Сойсал проти Туреччини», заява № 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Заявникові було важливо мати доступ до матеріалів своєї справи і отримати копію документів, які в ній містилися, для того щоб мати змогу оскаржити офіційний протокол стосовно його дій. Не маючи такого доступу, заявник не зміг підготувати адекватний захист і скористатися принципом рівності сторін змагального процесу всупереч вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини у поєднанні з п. 3 ст. 6 (справа «Фуше проти Франції», заява № 22209, рішення від 18 березня 1997 року); той факт, що заявникові та його захисникам не був наданий відповідний доступ до документів (…), призвів до посилення труднощів у підготовці його захисту (справа «Моісєєв проти Росії», заява № 62936/00, рішення від 09 жовтня 2008 року);

56. Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов'язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб'єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення.

Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК). Однак у певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до видалення суду до нарадчої кімнати. Так, згідно з ч. 2 ст. 89 КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд – вирішити це питання до видалення до нарадчої кімнати.

Особливо важливого значення вирішення цього питання судом на початкових етапах судового розгляду набуває у разі, коли йдеться про таку підставу визнання недопустимими доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК).

57. Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

58. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

59. Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор – процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

60. Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор – процесуальний керівник зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

61. Крім того, системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч. 11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінально-процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.

62. Якщо у процесі такого дослідження постанов, ухвал та клопотань буде встановлено порушення вимог ст. 290 КПК, то відомості наведені у відкритих процесуальних документах, не є допустимими доказами.

Висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування норми права в порядку ч. 4 ст. 442 КПК

63. За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

У постанові від 7 червня 2018 № 51-809 км 18р. (справа № 604/1071/14-к) Верховний Суд зазначив: «У матеріалах кримінального провадження відсутнє повідомлення, як того вимагає ст. 253 КПК України, про проведені негласні слідчі дії від 20 червня 2014 року. Більше того, судом обґрунтовано зазначено, що в порушення вимог ст. 290 КПК України, у матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, зокрема повідомлення про вчинення кримінального повідомлення, повідомлення про факт і результати негласної слідчої дії – аудіо-відео контролю особи, постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 20 червня 2014 року, а тому надані стороною обвинувачення докази являються недопустимими, оскільки згідно п. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як доказ.

Всупереч позиції ВП ВС та вимог закону суд ігнорує заявлені клопотання захисту про порушення вимог ст. 290 КПК. Не досліджуються процесуальні рішення, які стали підставою для НСРД. Грубо порушуються вимоги ст. 357, 358, 359 КПК.
У зв»язку з наведеним та керуючись п. 10 ч. 2 ст. 42 КПК прошу:
Усунути порушення порядку дослідження доказів під час судового розгляду та забезпечити дотримання прав захисту.

Джерело: https://www.facebook.com/yaroclav.zeykan/posts/2469645893080504


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Май 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 

Популярное
  • Щодо нежитлової будівлі "А-1", загальною площею 68,1 кв..м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Барабашова, будинок номер 7-А
  • Торговый центр "Французский бульвар" нарушение пожарных правил и трудового законодательства
  • Финтех и личные финансы: как начать контролировать свои расходы
  • Відвід суддів і упередженість в практиці ЄСПЛ
  • Приемлемость и достаточность доказательств вины: судебная практика
  • щодо наявності дозвільної документації на розміщення торговельного павільйону по вул. Героїв Праці, 13/21
  • Стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: м. Харків, вул. Каразіна, 5,
  • Заперечення щодо проведення дій у судовому розгляді можуть мати грунтовний характер.Подаю зразок таких заперечень.
  • Стосовно будівлі за адресою: вул. Каразіна, 5
  • Стосовно будівельного об'єкту, розташованого за адресою: вул. Ю.Чигирина, 13

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .