Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Чи завжди адвокатові варто спростовувати те, що слідчий закидає його клієнтові?
Категория: Правовой ликбез

Якщо підстави, з яких слідчий підозрює особу, залишатимуться відомими тільки правоохоронним органам, ППП може бути скасована судом.

Зміни, внесені до Кримінального процесуального кодексу, дозволили стороні захисту оскаржувати повідомлення про підозру. Скасування підозри має низку переваг. Однак передбачити, яку позицію займе суд, неможливо. Тож чи варто захисту витрачати зусилля на такі оскарження? Адвокати чекають від Верховного Суду узагальнення практики.


Скасування ППП: дві переваги для захисту

Минув рік, як захист дістав можливість оскаржити повідомлення про підозру в суді. За цей час з’явилася цікава й неоднозначна судова практика, часом протилежна за своїми висновками. Загальна тенденція — слідчі судді досі визначаються з предметом перевірки: давати оцінку доказам на стадії досудового розслідування чи аналізувати обґрунтованість підозри або ж звертати увагу виключно на процесуальні порушення під час вручення повідомлення про підозру.

Якщо в минулому році рішення слідчих суддів про скасування ППП були радше винятками, то вже за 2019 р. є чимало позитивних рішень на рівні місцевих і апеляційних судів. Неочікувані судові рішення почали створювати проблеми для слідчих і прокурорів. Однак вони швидко пристосувалися до можливого передчасного скасування підозри. КПК не забороняє слідчому скласти та повторно вручити аналогічне повідомлення про підозру. Вже склалася практика, коли після скасування підозри слідчий усував недоліки попереднього повідомлення та вручав його особі, а в кращому для захисту випадку — вручав таке саме повідомлення.

Саме тому багато захисників говорили про неефективність оскарження підозри. Спочатку передчасно розкриваєш лінію захисту клієнта, витрачаєш час на розгляд скарги в суді, а позитивне судове рішення отримуєш із невисокою ймовірністю. То чому тоді скарг на повідомлення про підозру стає все більше?

По-перше, втрата статусу підозрюваного відкриває можливість скасувати запобіжний захід (тримання під вартою, домашній арешт) і заходи забезпечення кримінального провадження (арешт майна, відсторонення від посади).

По-друге, скасування підозри істотно зміцнює позицію захисту під час розгляду кримінального провадження по суті. Відсутність підозри може вплинути на

внутрішнє переконання судді: якщо підозра була необґрунтованою під час досудового розслідування, то чи усунуті порушення, які були підставою для скасування підозри раніше?

Отже, сенс подати до суду скаргу на ППП існує. Які ж рішення приймають суди за результатами розгляду таких скарг?

Підстави для задоволення: які порушення допускають слідчі

У березні 2019 р. Донецький апеляційний суд у справі №263/11808/18 скасував ППП за ч.2 ст.296 Кримінального кодексу.

Підставою для скасування стали процесуальні порушення, пов’язані з врученням підозри. Суд дійшов висновку, що повідомлення про підозру вручене до внесення даних про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, в описовій частині ППП зазначений один слідчий, а після опису фактичних обставин міститься підпис іншого слідчого, який не складав ППП.

Також апеляційний суд звернув увагу на те, що спосіб вручення ППП шляхом надіслання поштою є незаконним. Цікаво, що суд першої інстанції не побачив порушень під час складання та вручення ППП й залишив скаргу захисника без задоволення.

У березні 2019 р. Святошинський районний суд м.Києва у справі№759/4471/19 провів аналіз обґрунтованості підозри за ч.4 ст.187, ч.2 ст.345 КК, дав оцінку доказам, перевірив наявність обов’язкових її реквізитів.

Під час розгляду скарги слідчий суддя встановив, що ППП не містить часу та місця вчинення кримінального правопорушення. Також у змісті ППП відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, підтверджені доказами, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи.

Слідчий суддя взяв до уваги те, що слідчий:

• навіть не допитав підозрюваного у

справі;

• не розглянув клопотання захисту про допит осіб;

• не виконав ухвали слідчих суддів про зобов’язання розглянути клопотання захисту;

• не ознайомив захист із матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя встановив, що орган досудового розслідування під час повідомлення про підозру чітко не вказав на беззаперечність фактів, викладених у тексті повідомлення та не посилався на зібрані у зв’язку із цим докази. Зокрема, в ухвалі сказано: «Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення в злочині».

Врахувавши перелічені порушення,

слідчий суддя задовольнив скаргу та скасував ППП.

У березні 2019 р. Шевченківський районний суд м.Києва у справі№761/8619/19 розглянув скаргу на ППП за ч.5 ст.191 КК. Слідство підозрювало чоловіка в тому, що, будучи матеріально відповідальною особою, на підставі видаткових касових ордерів той отримав кошти та привласнив їх, не внісши до каси іншого підприємства.

Слідчий суддя дав оцінку доказам, якими підтверджується підозра, та визнав, що вона є необґрунтованою. У цій справі захист довів алібі підозрюваного та надав інші докази, які спростовують його вину.

Спочатку слідчий суддя перевіряв процесуальний порядок вручення ППП, яке слідчий надіслав поштою. Суддя дійшов висновку, що повідомлення про ППП здійснено в порядку, передбаченому в КПК, однак зміст такого повідомлення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

В ухвалі суд зазначив: для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з метою визначити достатність підстав для підозри тієї чи іншої особи в причетності до вчинення кримінального правопорушення. Суддя дійшов висновку, що слідство не спростувало аргументів сторони захисту щодо підроблення підпису підозрюваного на фінансових документах. Однак жодних судово-почеркознавчих експертиз, які б достовірно встановили, чи належить підпис підозрюваному, сторона обвинувачення не призначила.

Крім того, захист надав інформацію, отриману з Державної прикордонної служби, про те, що на час учинення кримінального правопорушення підозрюваний перебував за межами України. Тому слідчий суддя зробив висновок, що зміст таких матеріалів не може свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла скоїти правопорушення, а отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Цікаво, що в цій справі слідчий та прокурор не заперечували проти скасування повідомлення про підозру, що є рідкістю. Тому й у слідчого судді не було підстав займати іншу позицію, крім як скасувати повідомлення.

Обґрунтована підозра: спірні позиції суду

Серед причин відмов у задоволенні скарг на ППП варто виокремити такі. Є випадки, коли слідчий суддя аналізує скаргу підозрюваного чи захисника по суті, але приходить до висновку про її необґрунтованість.

Наприклад, у березні 2019 р. слідчий суддя Ковпаківського районного суду м.Сум у справі №592/3554/19 розглянув скаргу на повідомлення про підозру за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК. Захист посилався на необґрунтованість підозри, неправильне зазначення в повідомленні про підозру відомостей про місце проживання підозрюваної особи, вручення повідомлення неуповноваженою особою.

За результатами розгляду скарги слідчий суддя встановив, що повідомлення вручив прокурор. Крім того, слідчий та прокурор посилалися на достатність зібраних доказів для оголошення підозри. За таких обставин сторона захисту, всупереч принципу змагальності в кримінальному провадженні, не надала доказів необґрунтованості підозри, вручення її неуповноваженою особою. Неправильне зазначення адреси мешкання особи не є безумовною підставою для скасування повідомлення про підозру.

Таким чином, суд відмовив у задоволенні скарги.

У березні 2019 р. слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва у справі №757/9039/19-к розглянув скаргу

на ППП за ч.4 ст.190 КК. Сторона захисту зазначала, що в ППП відсутній стислий виклад обставин фактичних даних кримінального правопорушення, а саме: час його вчинення, а також інші суттєві обставини.

Проте суд вирішив, що доводи захисту є безпідставними, оскільки сама підозра була досліджена слідчими суддями при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Підозра була визнана обґрунтованою, оскільки такий висновок судових органів може бути лише за умови, що сама підозра відповідає вимогам ст.277 КПК.

Дуже спірна позиція, адже висновки з попередніх ухвал слідчого судді не мають преюдиціального значення для подальших судових розглядів. Це більше схоже на небажання суду брати на себе відповідальність за оцінку підозри.

Залишення ППП в силі: найпоширеніші підстави

В ЄДРСР є багато рішень, в яких слідчі судді відмовляються давати оцінку обґрунтованості підозри та доказам, на яких вона базується. Розглянемо кілька прикладів.

У березні 2019 р. Уманський міськрайонний суд Черкаської області у справі №705/4396/18 розглянув скаргу на ППП за ч.1 ст.366 КК. Слідство підозрювало службову особу в унесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Слідчий суддя зазначив у рішенні, що перевірка ППП з точки зору обґрунтованості підозри не входить до предмета судового розгляду, який слідчий суддя здійснює на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом. Але в цьому ж рішенні суд дає оцінку і доказам, і процесуальному порядку вручення підозри. Слідчий суддя зазначив, що підозра відповідає вимогам закону, підтверджується доказами та вручена без порушень.

Аналогічну позицію щодо відсутності в слідчого судді повноважень перевіряти обґрунтованість ППП зайняв Лисянський районний суд Черкаської області (ухвала від 4.03.2019 у справі №700/184/19), Львівський апеляційний суд (ухвала від 11.03.2019 у справі №461/1213/19).

Трапляються випадки, коли на момент розгляду скарги сторони захисту досудове розслідування вже завершене. Тобто слідчий ознайомив з матеріалами, прокурор вручив обвинувальний акт і направив його до суду. У таких випадках слідчий суддя відмовляє в розгляді скарги, оскільки ППП можливо оскаржити лише під час досудового розслідування (ухвала Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2019 у справі №520/4899/19; ухвала Полтавського апеляційного суду від 27.02.2019 у справі №527/125/18).

Багато відмов стосується випадків подання скарг у кримінальних провадженнях, які внесені до ЄРДР до 16.03.2019. Адже тільки з 16.03.2019

захист дістав можливість оскаржити ППП, а вказані зміни не мають зворотної дії в часі. Аналогічні роз’яснення змін до КПК містяться в ухвалах Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2019 у справі №442/8669/17, Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2019 у справі№635/931/18, Барвінківського районного суду Харківської області від 7.03.2019 у справі №611/539/18.

***

Численні судові рішення свідчать про те, що захист активно використовує право оскаржити повідомлення про підозру. Однак судова практика є дуже різнобічною, тому вже назріла необхідність у здійсненні аналізу та узагальненні практики Верховним Судом. Але на профільних заходах судді ВС зазначають, що кількість справ такої категорії все ще незначна, а тому говорити про узагальнення поки зарано.

 Джерело: закон і бізнес

 


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Июнь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Популярное
  • Щодо нежитлової будівлі "А-1", загальною площею 68,1 кв..м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Барабашова, будинок номер 7-А
  • Торговый центр "Французский бульвар" нарушение пожарных правил и трудового законодательства
  • Управлять "Межигорьем" доверили экс-помощнику Мураева
  • "ЧЕГО ТАК ДОЛГО С ПОЖАРОМ-ТО ЖДАЛИ? МЫ РАССЛАБИЛИСЬ." АКТИВИСТЫ - С ПОДРОБНОСТЯМИ ПРО ПОДЖОГ ПАЛАТКИ
  • В Нацгвардии наживались на некачественных консервах для военных – следствие
  • ДАБІ оштрафувало «садоводів» кооперативу Бакуліних-Кацуб за забудову лісу на березі каналу Київської ГЕС
  • Встреча выпускников на Харьковщине завершилась убийством (фото)
  • Журналисты выяснили, кто положил глаз на самый газоносный участок в Черном море
  • В Харькове задержали «закладчиков» с наркотиками
  • Курс Bitcoin приближается к 9 тысячам долларов

  • Наш опрос

    Погода в Харькове

    Погода в Харькове

    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)

    Курсы наличного обмена на сегодня











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .