Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Відвід суддів: позиція Верховного Суду
Категория: Правовой ликбез

Відвід суддів: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду розглянув у порядку письмового провадження заяву особи про відвід суддів. У справі № 826/11409/17 за позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи

У провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 826/11409/17 за позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.  

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року об`єднано в одне провадження касаційні скарги особи та Національного банку України.

6 липня 2020 року від особи надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду 2 суддів.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 липня 2020 року вище зазначену заяву особи про відвід колегії суддів визнав необґрунтованою.

Під час постановлення такого рішення суд послався на положення частини 4 статі 40 Кодексу адміністративного суду України (КАС України), згідно з якими, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

В обґрунтування заявленого відводу позивач посилається на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду складається з 15 суддів. У той же час будь-яка справа, де він є позивачем, а відповідачем —  Національний банк України, неодмінно розподіляється таким чином, що учасниками колегії суддів, які ці справи розглядають, є судді, яким він просив зробити відвід, або ці судді входять до складу колегії разом. При цьому, за наслідками розгляду зазначених справ рішення завжди приймаються на користь відповідача — Національного банку України.

Також позивач зазначає, що 9 лютого 2020 року ним подано до Вищої ради правосуддя скарги на цих суддів, що ставить під сумнів та безпосередньо впливає на їх неупередженість та об`єктивність при розгляді цієї справи.

Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості зазначених суддів та є підставами для відводу відповідно до пункту 4 статті 36 КАС України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу суддів, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Головна мета відводу — гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною І якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини І цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді позивач посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).

Наведені заявником аргументи стосовно ухвалення суддями постанов на користь Національного Банку України свідчать саме про незгоду особи з рішеннями, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Отже, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви особи про відвід суддів за позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Джерело:https://sud.ua/ru/news/publication/174357-vidvid-suddiv-pozitsiya-verkhovnogo-sudu


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Август 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Популярное
  • У випадку бездіяльності слідчого суддя за клопотанням учасника провадження встановлює конкретний строк для проведення процесуальної дії, стаття 114 КПК України (Жовтневий районний суд м. Харкова від 18 березня 2016р., суддя Федюшин М.В)
  • Нетверезий “коп” дістав пiстoлeт та виcтpілив чоловіку у спину, за те що той зробив поліцейському зауваження
  • ВССУ: Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.)
  • Партнерами Коломойского стали американцы, которые "кинули" украинскую оборонку на $8 млн – Bihus.Info
  • Сім'я нового голови НБУ Шевченка заборгувала за комуналку 1,2 млн гривень
  • СБУ задержала на границе бывшего замдиректора завода имени Малышева c 55 медалями
  • На Харковщине сгорела иномарка. Возможен поджог (фото)
  • На Одесской таможне трое руководителей погорели на взятках
  • В Харькове прошел рейд по ночным клубам, барам и ресторанам (видео, фото)
  • ГЛАВВРАЧА ХАРЬКОВСКОЙ БОЛЬНИЦЫ ПОДОЗРЕВАЮТ В ХАЛАТНОСТИ С УЩЕРБОМ ПОЧТИ НА 3 МИЛЛИОНА ГРИВЕН

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .