Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






Здійснення банками кредитування в іноземній валюті
Категория: Важно знать

altСпричинені фінансовою кризою наслідки погіршення клімату в кредитній сфері відносин стали поштовхом для пошуку недобросовісними позичальниками шляхів уникнення відповідальності перед банками та виведення майна з-під застави (іпотеки). Останнім часом почала зароджуватись судова практика щодо визнання недійсними кредитних договорів з банками, за якими кредити надавались в іноземній валюті (наприклад, рішення Господарського суду Донецької області від 20.08. 2009 р. № 9/70пд, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30.06.2009 р. № 2-7818/09, постанова Донецького Апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. № 9/70 п/д). Проте, з огляду на розміщену на офіційному сайті НБУ (http://bank.gov.ua) інформацію, окремі з вищевказаних рішень були скасовані Вищим господарським судом України, а справа повернута на новий розгляд до суду першої інстанції з обов'язком залучення НБУ до її розгляду.

Враховуючи багаторічний досвід банківського кредитування в іноземній валюті, важливо відмітити, що до останнього часу законність його здійснення не викликала жодних сумнівів. Однак сьогоднішні події у судовій практиці можуть призвести до суттєвого перевороту на ринку банківських послуг, несприятливо позначившись на стані банківської системи України в цілому, підірвавши репутацію НБУ як головного регулятора сфери банківської діяльності. Тому, надзвичайно важливою проблемою сьогодення стає необхідність виваженого у відповідності із законом та всебічно обґрунтованого підходу до вирішення вкрай складної ситуації у сфері банківського обслуговування. З цією метою слід звернути увагу на наступне.

  Законом встановлено, що гривня є грошовою одиницею України, а також законним платіжним засобом, що приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань на території України (ст. 99 Конституції України, ч.І ст.192 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ), ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі - Декрет про валютний контроль). Звідси випливає висновок про те, що: а) факт віднесення гривні до грошової одиниці України ще не свідчить про неможливість використання на території України іноземних валют; б) використання гривні як засобу платежу може стосуватись лише позичальника, який сплачує за кредит проценти та комісійну винагороду. При цьому зобов'язання банку надати кредит та зобов'язання позичальника повернути кредит не є підтвердженням того, що грошові кошти у таких операціях виконують функцію платежу (засобу платежу), виходячи з вимог ст. 1054 ЦКУ; в) приймання на території України гривні як засобу платежу, безумовно, має здійснюватись без обмежень, оскільки вона є національною валютою України, та з метою оплати будь-яких вимог та зобов'язань на території України.

  Таким чином, з вищевказаних норм закону зовсім не випливає твердження про те, що в Україні не допускається використання іншої валюти (іноземної). Підтвердженням можливості використання іноземної валюти на території України є вимоги ч. 2 ст. 192 та ч. З ст. 533 ЦКУ, ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), ст. 2 Декрету про валютний контроль. Виходячи з аналізу зазначених вимог закону, можна дійти висновку щодо наявності у банків права використовувати іноземну валюту, у т. ч. і в процесі здійснення ними банківських операцій, з обов'язковим дотриманням вимог закону.

  Так, закон у сфері валютного регулювання, яким є Декрет про валютний контроль, встановлює певні обмеження у використанні іноземної валюти на території України, які зводяться до необхідності отримання певної ліцензії на право реалізації визначеного виду валютної операції (ст. 5 Декрету). Проте, як випливає з аналізу ст. 5 Декрету про валютний контроль, не всі валютні операції потребують отримання певної ліцензії, що свідчить про можливість вільного використання іноземної валюти в Україні у випадках, які не підпадають під сферу обов'язкового їх ліцензування.

  З огляду на Декрет про валютний контроль, ліцензії на право проведення валютних операцій поділяються на генеральні та індивідуальні (ст. 5). Оскільки банк є професійним учасником ринку фінансових послуг (Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), одним із різновидів діяльності якого є здійснення валютних операцій, необгрунтованим вважається висновок про те, що поряд із отриманою банком банківською ліцензією і письмовим дозволом на цілу низку операцій у сфері його діяльності виникає необхідність отримання також й індивідуальної ліцензії на ті самі операції, право на які він уже отримав. Невже така необхідність пов'язана з тим, що ці ліцензії мають різне найменування, хоча міститимуть дозвіл на право проведення однієї і тієї ж операції?

  З метою встановлення виваженої позиції при вирішенні вказаного питання, доцільно врахувати наступне. Аналізуючи вимоги Декрету про валютний контроль, варто насамперед акцентувати увагу на категорії осіб-власників певних ліцензій та характеру здійснюваних ними валютних операцій.

  Як вбачається з положень зазначеного Декрету, категорія банків виокремлена із всієї категорії інших суб'єктів сфери валютних відносин, що вимагає розмежування ліцензій за категорією банків та категорією інших резидентів. Таким чином, визначаючи у межах Декрету про валютний контроль категорії учасників валютних операцій (зокрема: а) банки та інші фінансові установи; б) НБУ; в) резиденти та нерезиденти; г) інші), слід зауважити, що відповідно до ст. 5 цього Декрету генеральні ліцензії надаються Національним банком України, зокрема, комерційним банкам, а індивідуальні - резидентам і нерезидентам. Звідси випливає висновок про те, що закон прямо розмежовує види ліцензій за категоріями їх власників, що свідчить про неможливість отримання банками поряд з генеральною додатково й індивідуальної ліцензії (ч. 2 та ч. 4 ст. 5 Декрету про валютний контроль).

  Зазначене обґрунтовується також характером валютних операцій, що здійснюються кожною з вказаних категорій осіб. Так, якщо валютна операція, яка реалізується банком, є однією з різновидів його діяльності (ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі-Закон про банки)), то валютна операція інших резидентів не складає предмет їх статутної діяльності, а спрямована на реалізацію певної дії разового характеру (наприклад, перетинання іноземної валюти кордону України (в безготівковому або готівковому порядку), розрахунки в іноземній валюті за зобов'язаннями, внесення інвестиції за кордон).

  У зв'язку з цим слід розмежовувати валютні операції за їх характером на: а) операції як вид діяльності; і б) операція як разова дія. На підставі цього можна дійти висновку про те, що валютна операція, яка є сферою професійної діяльності банку, що виконується систематично, вимагає отримання ліцензії на постійній основі (ст. 47 Закону про банки), тобто, поряд із банківською ліцензією на основні (базові) види банківських послуг ще й генеральної, якою визнано письмовий дозвіл банку (п. 5.3 гл. 5 Постанови від 17.07.2001 р. № 275 «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій»). Валютна разова операція, що здійснюватиметься резидентом або нерезидентом, зможе бути реалізована на підставі індивідуальної ліцензії на право здійснення виключно цієї операції, яка встановлює конкретні умови її реалізації (розмір валюти, строк проведення тощо). 3 огляду на вищевикладене, випливає необхідність розмежування понять «ліцензування господарської діяльності», що вимагається для отримання права проводити певну діяльність (ч. 3 ст. 91 ЦКУ), і зокрема, у сфері валютних операцій, від «ліцензування валютної операції» як разової дії. На підставі цього можна дійти висновку про те, що генеральна ліцензія як загальний дозвіл на проведення визначеного в ній виду валютної операції у сфері господарської діяльності такого суб'єкта як банк буде поглинати в собі право банку на виконання в її межах конкретних операцій з конкретними особами на конкретних умовах. Зазначене підтверджується також вимогою ч. 2 ст. 5 Декрету про валютний контроль, з огляду на пряму вказівку якої встановлено, що генеральні ліцензії видаються банкам та не потребують індивідуальних ліцензій.

  Отже, підстава відмежування випадків необхідності отримання банком певної ліцензії в межах Декрету про валютний контроль має ґрунтуватись на кваліфікації валютної операції, яка ним здійснюється. Тобто, якщо така операція здійснюється банком як різновид банківської (професійної) діяльності, то отримання ним індивідуальної ліцензії не вимагатиметься, якщо дозвіл на таку операцію він отримав на підставі генеральної ліцензії НБУ. Однак, якщо банк бажає здійснити передбачену ст. 5 певну валютну операцію поза межами своєї банківської діяльності, то до нього, як до інших резидентів, має застосовуватись вимога ч. 4 ст. 5 Декрету про валютний контроль з обов'язковим отриманням індивідуальної ліцензії на разову операцію.

Останнє може мати місце також у разі відсутності у банку генеральної ліцензії на визначений вид валютної операції, яка реалізуватиметься як вид банківської операції.

  Обґрунтовуючи питання щодо необхідності виконання зобов'язання за кредитним договором виключно у гривні, що випливає з вимог ст. 533 ЦКУ, слід зауважити, що їх дія спрямована лише на грошові зобов'язання. Визначаючи правову природу зобов'язань, що ґрунтуються на кредитному договорі, слід відзначити, що, по-перше, кредитний договір як двосторонній правочин встановлює два різних за характером зобов'язання кожної зі сторін такого договору - зобов'язання банку надати кредит, зобов'язання позичальника - повернути кредит і сплатити за нього відсотки (ст. 1054 ЦКУ); по-друге, операції з грошовими коштами не завжди можуть визнаватись грошовим зобов'язанням, підтвердженням чого може бути зобов'язання банку у сфері кредитних відносин, яке полягає у передачі позичальникові грошових коштів (кредиту) у користування, а не у сплаті позичальнику (розрахунках з ним) певних сум. за таким договором (ст. 1054 ЦКУ); те ж саме стосується й зобов'язання позичальника повернути кредит банку; по-третє, зобов'язання позичальника заплатити банку за користування кредитом у вигляді процентів та комісійної винагороди кваліфікуватиметься як грошове зобов'язання і в такому випадку іноземна валюта буде застосовуватись ним як засіб платежу.

3 огляду на викладене можна дійти висновку про те, що дія ст. 533 ЦКУ не поширюється на зобов'язання банку надати кредит на підставі кредитного договору, а операція з надання банком кредиту в іноземній валюті в силу цієї норми не може визнаватися незаконною. Проте ст. 533 ЦКУ може бути застосована до позичальника у разі виконання ним виключно грошового зобов'язання. При цьому, виходячи з ч. 3 ст. 533 ЦКУ, закон встановлює право такої особи, яка несе грошове зобов'язання, здійснити розрахунки з банком за кредитним договором в іноземній валюті з дотриманням закону, зокрема, Декрету про валютний контроль, відповідно до якого позичальник має отримати індивідуальну ліцензію НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (п.п. «г» п .4 ст. 5 цього Декрету). На практиці фактичне отримання позичальником такої ліцензії в НБУ може виявитися неможливим при наявності певних обставин в силу п. 1.5 Постанови НБУ від 14.10.2004 р. № 483 «Про затвердження Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», у зв'язку з чим такій особі буде відмовлено. При цьому, якщо керуватись Декретом про валютний контроль, до такої особи можна було б застосувати певні фінансові санкції (ст. 16), якби не вищевказана ситуація, враховуючи, що органом стягнення має виступати НБУ, який відмовив у видачі індивідуальної ліцензії відповідно до встановлених ним вимог. Вважаю, що залучення до розгляду такої категорії справ безпосередньо НБУ допоможе певним чином врегулювати ситуацію на ринку банківського кредитування в іноземній валюті.

  Висвітлені у даній статті міркування щодо законності кредитування банками в іноземній валюті на території України не є вичерпними; вони становлять лише незначну частину механізму захисту прав банківських установ у вказаній сфері відносин. Наявність зародків судової практики з цих питань викликає потребу посилити правову позицію банків шляхом всебічного дослідження проблематики у вказаній сфері відносин, виявляючи нові шляхи виходу з такої ситуації. Хотілося б вірити, що закон, на якому ґрунтуватиметься позиція банків, справді допоможе подолати ті проблеми, які поряд з іншими гальмують не лише можливість виходу банківської системи України з фінансової кризи, але й її подальший розвиток та розквіт.


КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Уважно вивчивши статтю, підготовлену Наталею Дроздовою щодо питань законності здійснення банками кредитування в іноземній валюті, можу зазначити наступне.

Я повністю поділяю погляд автора на законність банківського кредитування в іноземній валюті. Так, дійсно, протягом багатьох років на валюту кредитування позичальники уваги не звертали, аж поки курс іноземної валюти не почав стрімко підвищуватись. Зважаючи на його зростання, позичальники стикнулись с проблемою необхідності повернення коштів у розмірах, що набагато перевищують ті, на які вони розраховували підписуючи кредитні договори. Це зумовило пошук позичальниками шляху неповернення валютних позик, у тому числі й через визнання кредитних договорів недійсними у судовому порядку. Проте особисто я вважаю даний шлях хибним, насамперед через те, що результатом визнання договору недійсним, за загальним правилом, є застосування судом механізму двосторонньої реституції. Таким чином, валютне запозичення все одно доведеться повертати (при чому всю суму разом, а не частинами), не зважаючи навіть на недійсність кредитного договору.

Не можна не погодитися й з висновком колеги про те, що з юридичної точки зору необхідно розділяти поняття безпосередньо кредиту та платежів по кредиту (відсотків за користування кредитними коштами тощо). Добре розуміючи вимоги чинного законодавства про те, що зобов'язання має бути виконане у національній валюті, на практиці у кредитних договорах банки нерідко передбачають можливість погашення кредиту та сплату відсотків за ним у національній валюті за курсом Національного банку України.
















 


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
 
 forex broker, 19 ноября 2010 10:14
Было бы отлично, если бы сайтов таких было бы побольше
 
 
 atinycyp, 25 ноября 2016 09:21
Making weihnachtsspr?che entertaining with kids. Unless you offer an instance, or display many different sorts, it will allow your kids to depend upon their imaginations. As an illustration, never explain to a kid that an animal need to have two eyeballs, a nostrils and a mouth area. Alternatively, allow them to determine what the experience will want to look like. It's vital which they be allowed to handle the undertaking how they wish to.
 
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Август 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Популярное
  • У випадку бездіяльності слідчого суддя за клопотанням учасника провадження встановлює конкретний строк для проведення процесуальної дії, стаття 114 КПК України (Жовтневий районний суд м. Харкова від 18 березня 2016р., суддя Федюшин М.В)
  • Нетверезий “коп” дістав пiстoлeт та виcтpілив чоловіку у спину, за те що той зробив поліцейському зауваження
  • ВССУ: Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.)
  • Найден тайный склад табачных контрабандистов (ФОТО)
  • Сім'я нового голови НБУ Шевченка заборгувала за комуналку 1,2 млн гривень
  • СБУ задержала на границе бывшего замдиректора завода имени Малышева c 55 медалями
  • На Харковщине сгорела иномарка. Возможен поджог (фото)
  • На Одесской таможне трое руководителей погорели на взятках
  • В Харькове прошел рейд по ночным клубам, барам и ресторанам (видео, фото)
  • ГЛАВВРАЧА ХАРЬКОВСКОЙ БОЛЬНИЦЫ ПОДОЗРЕВАЮТ В ХАЛАТНОСТИ С УЩЕРБОМ ПОЧТИ НА 3 МИЛЛИОНА ГРИВЕН

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .