Адвокат Консалтинг

Написать новость

Вы можете отправить Ваш материал нам, который вскоре появится на наших страницах


> подробнее

Адвокаты

Список адвокатов, готовых помочь Вам в любую минуту


> перейти к списку

Риэлторы

Список риэлторов, которые могут предоставить Вам свои услуги


> перейти к списку

Наши вакансии

Газета "Адвокат-консалтинг" объявляет конкурс на должность


> подробнее

Наша газета

pdf-архив номеров нашей газеты


> подробнее

Видео


Выделение земельного участка бесплатно



Клуб юристов




Официальное обращение




ГрузчикиГрузчики Харьков

Квартирные и офисные Грузчики Харьков

Купить упаковку






ПОРЯДОК розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків
Категория: Важно знать

altЗатверджено
                                      Наказ Державної податкової
                                      адміністрації України
 
                                      18.09.2001 N 3781.
 

Загальні положення
1.1. Платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

1.2. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені згідно із законодавством.

1.3. Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Платник податків, який звертається до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків, яку може бути розстрочено або відстрочено на умовах, визначених цим Порядком.

1.4. Податки, інші платежі:

податки і збори (обов'язкові платежі), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; суми пені та штрафних санкцій, що нараховуються платникам податків згідно з чинним законодавством та зараховуються до бюджетів і державних цільових фондів, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Розстрочення (відстрочення) не може надаватися чи встановлюватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів і податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду України чи інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами з цих податків, зборів (обов'язкових платежів) або Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( 2181-14 ).

Органи державної податкової служби надають розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення яких віднесено до їх компетенції згідно із законодавством.

Визначення сум податкових зобов'язань, що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку.

1.5. Розстрочення податкових зобов'язань - надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту. Якщо до складу розстроченої суми входить пеня, то для розрахунку процентів за користування податковим кредитом береться сума за виключенням суми пені.

1.6. Відстрочення податкових зобов'язань - перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків на умовах податкового кредиту без урахування сум пені, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання, або одноразово у повному обсязі. Якщо до складу відстроченої суми входить пеня, то для розрахунку процентів за користування податковим кредитом береться сума за виключенням суми пені.

1.7. Податковий період при сплаті розстрочених (відстрочених) сум дорівнює календарному місяцю.

1.8. Проценти за користування податковим кредитом нараховуються на суму розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання за кожний календарний день розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань.

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені цим Порядком, визнається сумою податкового боргу платника податків.

1.9. Розстрочення (відстрочення) податкового боргу у межах процедури відновлення платоспроможності боржника відповідно до законодавства з питань банкрутства здійснюється виключно на умовах, передбачених мировою угодою.

1.10. Подача заяви про розстрочення (відстрочення) податкового боргу не припиняє стягнення належних податків, інших платежів до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення). Активи платника податків звільняються від податкової застави з дня прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) суми податкового боргу, у разі, коли умови, визначені в рішенні про розстрочення (відстрочення), передбачають зупинення права податкової застави.

2. Органи, які приймають рішення про розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань

2.1. Відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань можуть надаватися в межах повноважень по кожному окремому випадку:

Державна податкова адміністрація України - без обмежень суми; державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень; державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекціях - на суму не більше 30 тис. гривень.

2.2. Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником (його заступником) податкового органу; стосовно місцевих податків і зборів - керівником (його заступником) податкового органу та має бути затверджено з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

2.3. Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається Головою (заступником Голови) Державної податкової адміністрації України за узгодженням з Міністерством фінансів України, а щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори. Копії рішень про розстрочення, відстрочення, що виходять за межі бюджетного року, мають бути відіслані відповідним податковим органом Міністерству фінансів України протягом 15 днів від дня їх прийняття.

3. Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань

3.1. Для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань платник податків звертається до підрозділу стягнення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації або за місцем обліку такого податкового зобов'язання з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочення (відстрочення). При цьому, окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обгрунтування, яке складається з:

- аналізу фінансового стану;

- графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу. Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків.

Достатнім доказом для прийняття рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань вважається наявність аналізу фінансового стану платника податків за попередній звітний період, розрахунків прогнозних доходів такого платника, які свідчать про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення або відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом.

3.2. За результатами розгляду керівник (його заступник) органу державної податкової служби в місячний термін від дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, яке оформляється на бланку відповідного податкового органу за формою згідно з додатком 1;

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі з викладенням причин відмови. Рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань приймається органом державної податкової служби вищого рівня, рішення виписується в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податків (за місцем обліку такого податкового зобов'язання), третій - органу державної податкової служби, який приймає рішення.

3.3. Розстрочення (відстрочення) надається окремо з кожного платежу.

3.4. Усі рішення про розстрочення (відстрочення) реєструються підрозділом стягнення податкового боргу державної податкової служби в журналі за формою згідно з додатком 2, який ведеться в електронному вигляді.

Якщо розстрочення (відстрочення) надається органом податкової служби вищого рівня, то інформація до журналу заноситься в межах прийнятого рішення.

Органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку податкового зобов'язання) реєструють не тільки прийняті безпосередньо ними рішення, а й рішення органів державної податкової служби вищого рівня стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку. Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення.

3.5. Після прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (або за місцем обліку його податкового зобов'язання) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) за формою згідно з додатком 3.

У договорі вказуються: назва та вид платежу, коди бюджетної класифікації, сума розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання, термін розстрочення (відстрочення), терміни сплати зазначених сум, права та обов'язки платника податків і податкового органу, а також умови дії прийнятого рішення та укладеного договору.

Термін дії договору починається від дати його укладення. Основною умовою надання та дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань є недопущення утворення платником податків нового податкового боргу, а саме: обов'язкова сплата всіх поточних платежів, своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та нарахованих на таку суму процентів. Зміни або доповнення до договору, які будуть внесені в подальшому, затверджуються підписами та печатками посадових осіб учасників договору.

3.6. Відомості про укладений договір про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу (додаток 2) та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум у картках особового рахунку.

3.7. У картках особових рахунків записується зміст операції:

«Розстрочений (відстрочений) платіж, договір від ________ N_____, сума ___ грн.»

3.8. Якщо на дату підписання договору суми податкових зобов'язань платника податків були вже частково погашені, то за згодою платника, в договорі вказується сума податкового зобов'язання, визначеного в картці особового рахунку платника на момент підписання договору.

3.9. Якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення є підставою для скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, сума якого підлягає відстроченню (розстроченню), за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору. Приклад розрахунку суми пені, яка підлягає скасуванню, наведено в додатку 4. Скасування пені здійснюється в автоматичному режимі.

Скасування штрафних санкцій здійснюється в установленому порядку.

У картках особових рахунків записується зміст операції:

«Скасовано пені (штрафних санкцій) за період з _____ (дата початку дії розстрочення (відстрочення), рішення від _____ N__ до _____ (дата, N договору), сума ___ грн».

Відомості про суми скасованої пені та штрафних санкцій заносяться до пункту 6.4 «Особливі умови» договору (додаток 3).

3.10. На розстрочені (відстрочені) суми пеня не нараховується з дати підписання договору.

4. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів

4.1. Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов'язань та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й платежі, за якими надано розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Якщо в період терміну дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань вносяться зміни або доповнення до бюджетної класифікації бюджету України, то відповідні зміни відображаються в змінах та доповненнях до договору про розстрочення (відстрочення), в яких вказується причина внесення змін та робиться запис: «унести зміни до пункту 6.4 «Особливі умови» договору від _____ N _____, перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати назва платежу з попереднього коду або виду бюджету на новий код або вид бюджету у сумі ___ грн., термін сплати якого ще не настав». Відомості про внесені зміни та доповнення до договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для звірки відповідних змін в картках особових рахунках.

4.2. Нарахування процентів розпочинається: а) самостійно платником податків - від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання; б) при проведенні нарахування розстрочених (відстрочених) сум (їх частки) податковими органами згідно з графіком їх погашення - від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання. Нарахування процентів здійснюється на день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання (його частини).

Нарахування процентів закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату розстроченої (відстроченої) суми податкового зобов'язання. У разі часткової сплати суми розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання нарахування процентів зупиняється на таку сплачену суму. При розрахунках платників податків з бюджетом шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань датою погашення розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання є дата проведення такого розрахунку (дата прийняття рішення про проведення заліку тощо). Проценти, нараховані за період від дати прийняття відповідного рішення до дати проведення його в обліку, підлягають скасуванню.

Платник податків розраховує суму процентів на сплачене розстрочене (відстрочене) податкове зобов'язання (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми. Розмір процентів не може бути меншим, ніж ставка Національного банку України, яка діє на перший день надання розстрочення (відстрочення) сплати податкового зобов'язання (день сплати попередньої частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання) або на день його (його частини) погашення (день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення. Приклад нарахування процентів наведено в додатку 5. Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись в рахунок сплати податкового зобов'язання або боргу з податку, збору (обов'язкового платежу), на які такі суми процентів нараховані.

4.3. Договір про розстрочення (відстрочення) може бути достроково розірвано: а) з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні суми податкового зобов'язання, щодо якого була досягнута домовленість про розстрочення (відстрочення); б) з ініціативи податкового органу - у разі, якщо: з'ясовано, що інформація, надана платником податків при укладенні договору про розстрочення (відстрочення), виявилася недостовірною, неповною або перекрученою; платник податків накопичує новий податковий борг, тобто не сплачує поточних платежів до бюджету після укладення договору про розстрочення (відстрочення); платник податків своєчасно не сплачує чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та нараховані на неї проценти.

4.4. Платник податків має право достроково сплатити розстрочену (відстрочену) суму податкового зобов'язання або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів. Дострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватися як за наявної, так і без наявної сплати (заліком).

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум платник податків, не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення, повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення термінів дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового виконання зобов'язань з обов'язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення. Згідно з резолюцією керівника (його заступника) органу державної податкової служби на заяві платника спеціалісти підрозділу стягнення податкового боргу вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення). Відомості про внесені зміни та доповнення до договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу (додаток 2) та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності.

На підставі таких змін, в картці особового рахунку платника дострокове погашення проводиться за датою їх внесення до договору шляхом:

1) зменшення суми розстрочення (відстрочення) на суму, достроково сплачену;

2) проведення нарахування на суму, достроково сплачену;

3) проведення нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

4.5. З ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань на підставі відповідного подання, скасовує його, про що повідомляє платника податків та відповідний податковий орган.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань оформляється на бланку відповідного податкового органу за формою згідно з додатком 6.

При цьому, рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

4.6. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань та дострокове розірвання договору приймаються одночасно. У пункті 6.4 «Особливі умови» договору проводиться запис: «Договір достроково розірвано, документ від _____ N ____».

У журнал реєстрації заноситься номер, дата рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, сума розстрочення (відстрочення), яку скасовано. Дані з журналу автоматично переносяться до карток особового рахунку.

Паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення відповідної звірки. В картці особового рахунку платника рішення про скасування розстрочення (відстрочення) проводиться датою скасування шляхом:

1) скасування суми розстрочення (відстрочення);

2) проведення нарахування розстрочених (відстрочених) сум, термін сплати яких не настав;

3) проведення нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

4.7. Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Якщо розірвання договору про розстрочення (відстрочення) здійснюється пізніше дня прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, то нарахування пені за період від дня прийняття рішення про скасування до дня розірвання договору здійснюється в автоматичному режимі. Нарахування штрафних санкцій здійснюється в установленому порядку.

У картках особових рахунків записується зміст операції:

«Нараховано пені (штрафних санкцій) за період з _____ (дата скасування рішення), рішення від _____ N__ до _____ (дата розірвання договору від ____ N __)».

4.8. Від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення (відстрочення).

4.9. Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються та погашаються у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

4.10. Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою податкового органу може бути оскаржене у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( 2181-14 ) для оскарження рішень податкового органу щодо нарахованої суми податкових зобов'язань.

4.11. У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом державної податкової служби питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах граничних строків сплати таких сум у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

У цьому разі платник подає заяву про перенесення термінів погашення платежу до органу державної податкової служби, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення), яка розглядається керівництвом.

Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) сум може бути прийнято тільки за умови погодження вказаного питання з органом державної податкової служби, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення). Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) сум з місцевих податків і зборів повинно узгоджуватися ще з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

При цьому, орган державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення (відстрочення), вносить до нього відповідні зміни та доповнення, які заносяться в журнал та картку особового рахунку платника.

Паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення відповідної звірки.

5. Порядок переведення платника податків до іншого органу державної податкової служби

5.1. При переведенні платника до іншого податкового органу, у тому числі до інспекції (підрозділу) по обслуговуванню великих платників податків, за платником зберігається право на відстрочення (розстрочення) податкових зобов'язань, надане за попереднім місцезнаходженням.

5.2. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо термін дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку ще не скінчився.

Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі.

5.3. Відомості про надані згідно з чинним законодавством розстрочення (відстрочення), у тому числі по мировим угодам підлягають відображенню відповідно до Порядку.

6. Гласність та запобігання корупції

Будь-які рішення щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань окремих платників податків мають щорічно оприлюднюватися безкоштовно в друкованих засобах масової інформації, що видаються центральним органом державної податкової служби або розміщуються на сайті державної податкової служби в мережі Інтернет.

Будь-який платник податків має право вимагати розстрочення чи відстрочення його податкового зобов'язання, а орган, уповноважений приймати рішення з таких розстрочень (відстрочень), зобов'язаний задовольнити таку вимогу у разі, коли підстави, надані платником податків як обгрунтування такого розстрочення (відстрочення), є тотожними підставам, наданим іншими платниками податків, щодо податкового зобов'язання яких були прийняті відповідні рішення.

Начальник Головного управління

стягнення податкової заборгованості І.М.Ріжок

 


Рейтинг:

Система Orphus



Похожие новости


Комментарии:
Добавление комментария
[not-wysywyg] [/not-wysywyg]
[not-wysywyg][/not-wysywyg]{wysiwyg}
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код




«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930 

Популярное
  • Суд стягнув 76 тисяч відшкодування з «АТБ», де жінка впала на розлитій олії
  • Справа №643/21744/19
  • Лесик обещал-не сделал...
  • НБУ продает на аукционе 40 тонн монет, выведенных из эксплуатации
  • Втрое больше заболевших. Ждет ли Украину взрыв коронавируса в сентябре
  • “Карантин – незаконний”, – адвокат Криворучко
  • Основатель Zoom за день заработал 5 млрд долларов
  • Лерос обозвал Зеленского лжецом и "клоуном с 95 Квартала"
  • На авторынке Харькова прогремел взрыв (фото)
  • Щодо нежитлових приміщень з логотипами «Дом оптики» та «CHURRASCO GRILL» за адресою: вул. Полтавський шлях, 140-А

  • Наш опрос


    Курс валют (НБУ)

    Курсы НБУ на сегодня

    Курс валют (средний)











    Аудиоролики - Рекламная Студия

    Студия звукозаписи

















    Редакция может не разделять мнение авторов публикаций. Редакция не несёт ответственности за публикации с других сайтов.

    Все права на материалы, находящиеся на сайте www.advocat-cons.info, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При любом использовании материалов сайта гиперссылка на www.advocat-cons.info обязательна. По вопросам размещения рекламы или информации на сайте обращаться по телефонам: (057) 737-22-53, 096-114-24-80

    © 2007-2014 Медиагруппа "Адвокат-консалтинг"
    .